17 жовтня в Полтаві відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на чолі з його головою Микитою Потураєвим.
Серед учасників виїзного засідання: народні депутати України — члени Комітету, Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін, перший заступник голови облради Олександр Лемешко, в.о. Полтавського міського голови, секретар міської ради Катерина Ямщикова.
У центрі уваги — стан реалізації законодавства про деколонізацію в частині пам’яток культурної спадщини, перегляд реєстру нерухомої культурної спадщини.
Центральною темою для розгляду на засіданні Комітету стала Полтавська битва. Вона інтенсивно використовується кремлівським режимом для просування своїх наративів. Найпопулярніші з них були представлені в Музеї історії Полтавської битви: це ідеологеми про «перемогу російської зброї», «зраду гетьмана Івана Мазепи» та інші. Інформаційний проєкт зі спростування міфів російської пропаганди заповідник реалізував у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті. За словами працівників музею, на розвінчанні згаданих міфів нині робиться акцент і для відвідувачів закладу.
«Полтава принципово важливе місце для російської імперії», — висловив переконання голова Комітету Микита Потураєв. Народний депутат нагадав, що законодавство щодо засудження та заборони пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії підтримала конституційна більшість, закон має загальнонаціональний інтерес, тому повинен виконуватися. «У Комітеті в нас в цьому питанні немає політичних розбіжностей. Деколонізація, деімперіалізація мають тривати далі та отримати те завершення, на яке заслуговує український народ», — зазначив голова Комітету.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький у своїй доповіді підкреслив, що вторгнення військ рф актуалізувало суспільний запит на деколонізацію українського простору. А Закон про заборону пропаганди російської імперської політики став правовою основою для очищення публічного простору від символів імперського минулого.
За його словами, з липня 2023 року по даний час 462 пам’ятки культурної спадщини місцевого значення визнано такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, 13 пам’яток національного значення та 6 пам’яток місцевого значення вилучено із Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також надано дозвіл на перенесення 38 пам’яток місцевого значення.
«Деколонізація в Україні — це процес очищення від колишніх маркерів окупації. Адже поки вони присутні у публічному просторі, то так чи інакше впливають на життя суспільства, зокрема на його колективну пам’ять. При цьому, деколонізація, це не лише про очищення від тоталітарних та імперських символів, але й про те, як ми особисто любимо та шануємо свою сім’ю, мову, культуру», — сказав він.
Водночас Міністр закликав місцеву владу діяти виважено щодо пам’яток, відповідно до процедур та визначених норм законодавства: «Нищити не потрібно, важливо музеєфікувати. Настав час їх переміщення із публічного простору в музейний».
Голова Полтавської обласної державної адміністрації Філіп Пронін підкреслив, що торік Полтавщина була на п’ятому місці за темпами деколонізації, а зараз є однією з перших областей, які закінчили перейменування топонімів. Зазвичай демонтовані пам’ятники переміщують до спеціального музею «Парк радянського періоду».
Перед початком засідання гості обласного центру оглянули експозицію Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», відвідали місця та пам’ятки історії, розташовані у Полтаві та пов’язані з визначною подією Північної війни 1700-1721 рр. – Полтавською битвою 1709 року.
Виїзне засідання відбувається за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».
