20 липня під головуванням Олександра Ткаченка, Міністра культури та інформаційної політики, відбулось засідання Міжвідомчого координаційного центру зі збереження культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Модерувала подію заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.
У засіданні взяли участь представники ЮНЕСКО у Києві К‘яра Бардескі та Юлія Федів. Вони презентували рекомендації ЮНЕСКО щодо порятунку культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Представниця ЮНЕСКО зазначила, що організація має збільшити допомогу для порятунку української культурної спадщини, зважаючи на масштаби трагедії. Серед очікуваних потреб на 2023-2024 вона назвала:
- продовження моніторингу на основі супутникових зображень ГЕС, включаючи ідентифікацію культурних об’єктів;
- оцінка та документування пошкодженої культурної спадщини;
- оцінка збитків на місці, документування наслідків надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальні кампанії;
- осушення та очищення, стабілізація та консервація об‘єктів культурної спадщини та збереження культурних цінностей, у тому числі археологічних знахідок;
- проведення археологічних розкопок, заходи з благоустрою, створення належних умов для збереження знахідок тощо;
- заходи із запобігання подальшим втратам, пограбуванню об‘єктів та незаконному обігу культурних цінностей.
«Ми вдячні ЮНЕСКО та всім партнерам за активну участь в порятунку культурної спадщини України. Хоча ми маємо через безпекову ситуацію та тимчасову окупацію труднощі з доступом до територій, що постраждали внаслідок руйнування росіянами Каховської ГЕС, маємо всі разом використати усі й можливості, аби врятувати українські культурні цінності. Водночас цінність людського життя має залишатись основним пріоритетом», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.
«Колись радянська влада вже позбавила українців можливості досліджувати ті численні унікальні об’єкти культурної спадщини, котрі були затоплені під час створення водосховища Каховської ГЕС. Сьогодні маємо докласти спільних зусиль, аби жоден об’єкт не залишився поза увагою. Питання збереження культурної спадщини також потребує ґрунтовної дискусії в контексті можливого відновлення ГЕС, адже мова йде про сотні пам‘яток, які були відомі, вже на момент затоплення, а до них будуть додаватися і щойно виявлені об‘єкти. Україна не може втратити їх вдруге», – зазначила Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики України.
Координаційний центр створив Кабінет Міністрів, його ключовими задачами є: координація дій із захисту культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали від підриву дамби Каховської ГЕС, а також розробка плану заходів, спрямованих на посилення захисту культурної спадщини на територіях, що постраждали.
Нагадаємо, члени Координаційного центру мали подати до МКІП свої пропозиції та узгодити зведений варіант плану заходів. Після цього МКІП скерує відповідний пакет документів на затвердження Кабінету Міністрів України.
