Національна документальна спадщина кожної держави, зокрема й та, що зберігається в державних бібліотеках, відіграє ключову роль у збереженні національної пам’яті та ідентичності. Вона не лише відображає історію, культуру та духовні надбання народу, але й сприяє визначенню місця держави у світовій спільноті. У сучасному світі, коли технології стрімко розвиваються, особливо важливим стає питання збереження цієї спадщини у цифровій формі, щоб забезпечити її доступність та безпеку для майбутніх поколінь.
З метою збереження та популяризації цієї спадщини, зокрема матеріалів, що зберігаються в державних бібліотеках, розпочато проєкт зі створення Національної електронної бібліотеки України. Цей проєкт спрямований на створення централізованого інформаційного ресурсу, який об’єднає у собі цифрові копії унікальних документів, книг, архівних матеріалів, що зберігаються в різних установах по всій країні. Він надасть можливість безперешкодного доступу до об’єктів документальної спадщини України не лише на національному, але й на міжнародному рівні.
Міжнародний досвід
Як зазначається у Рекомендації про забезпечення збереження та доступу до документальної спадщини, у тому числі в цифровій формі, схваленій на 38 сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (далі – ЮНЕСКО) 17 листопада 2015 року (Франція, Париж) (далі – Рекомендації ЮНЕСКО), світова документальна спадщина має глобальну значущість та є предметом спільної відповідальності; підлягає охороні та збереженню в інтересах людства, з обов’язковою належною повагою та визнанням культурних традицій і практик; повинна бути широко доступною без обмежень завдяки можливостям багатократного використання; слугує засобом для розуміння соціальних, політичних, колективних, приватних аспектів історії, підтримки ефективності управлінських процесів і сталого розвитку.
Згідно з рекомендаціями ЮНЕСКО, документальна спадщина має глобальне значення і потребує захисту та збереження в інтересах усього людства. Оцифрування таких матеріалів є одним із ключових етапів цього процесу, адже воно дозволяє зберегти культурні та історичні надбання, захищаючи їх від знищення чи втрати. Крім того, цифрові ресурси мають бути доступними для широкої аудиторії, сприяючи поширенню знань і розумінню історичних, соціальних та культурних процесів.
Рядом документів та актів Європейського Союзу, зокрема Повідомленням Комісії до Європейського парламенту, Раді, Європейського економічного та соціального комітету та Комітету регіонів – Цифровий порядок денний для Європи, Регламентом (ЄС) 2021/695 Європейського Парламенту та Ради від 28 квітня 2021 року про створення програми «Горизонт Європа» – Рамкової програми з досліджень та інновацій, що встановлює правила для участі та долучення, і скасування Регламенту (ЄС) № 1290/2013, Регламентом (ЄС) 2021/694 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2021 року про створення Програми «Цифрова Європа» та скасування Рішення (ЄС) 2015/2240 визначено основні завдання політики у сфері культури, зокрема формування єдиного європейського культурного простору, фундаментом якого має бути культурна спадщина європейського континенту; включення до його складу архівів, музеїв, бібліотек; практична реалізація потужних міждержавних проєктів, програм з оцифрування і створення міжнародних інтегрованих цифрових ресурсів, впровадження сучасних моделей доступу до них громадян.
У країнах Європейського Союзу вже давно реалізовано низку проєктів зі створення національних електронних бібліотек, що забезпечують зберігання та доступ до документальної спадщини. Україна, зважаючи на виклики, пов’язані зі збройною агресією росії та загрозою втрати культурних цінностей, також активно рухається в цьому напрямку. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами та залученню сучасних технологій, українські фахівці працюють над створенням єдиного цифрового ресурсу, який об’єднає розрізнені колекції різних установ у Національну електронну бібліотеку України.
Реалізація проєкту Національної електронної бібліотеки України
З огляду на збройну агресію російської федерації, руйнування інфраструктури та загрозу втрати культурних пам’яток, Україна активно шукає можливості для впровадження сучасних технологій, які використовують інші країни, з метою створення Національної електронної бібліотеки України.
В Україні вже функціонують кілька локальних електронних бібліотек, які зберігають і забезпечують відкритий доступ до оцифрованих об’єктів документальної спадщини. Серед них є електронна бібліотека «Культура України», Відкрита електронна бібліотека Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, електронна бібліотека «Історична спадщина України» Національної історичної бібліотеки України та електронна бібліотека «Скарби України» Одеської національної наукової бібліотеки. Проте, на відміну від країн Європейського Союзу, в Україні поки що немає єдиного інформаційного ресурсу, який би забезпечував віддалений доступ до цифрових копій документальної спадщини, що зберігається в різних установах, включаючи публічні бібліотеки.
Для реалізації проєкту створення Національної електронної бібліотеки України об’єднують свої зусилля Міністерство культури та інформаційної політики України, Державна архівна служба України, Українська бібліотечна асоціація, а також провідні експерти з бібліотечної, музейної та архівної сфер. До процесу також залучені міжнародні партнери, такі як ЮНЕСКО, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), інші іноземні інституції.
Свідченням серйозного ставлення до необхідності створення Національної електронної бібліотеки України став підписаний 27 березня 2023 року Меморандум про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України та Українською бібліотечною асоціацією. Крім того, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2023 року № 96 утворено тимчасову робочу групу з питань створення Національної електронної бібліотеки України, до складу якої увійшли представники різних центральних органів виконавчої влади, публічних бібліотек, наукових бібліотек закладів вищої освіти, музеїв та архівних установ.
Протягом 2023 року робоча група досліджувала як міжнародний досвід створення національних електронних бібліотек, так і український досвід локальних електронних колекцій. Це дослідження стало можливим завдяки грантам від ЮНЕСКО та підтримці Національних бібліотек Естонії і Великої Британії.
Члени групи ознайомилися з:
- Закордонним досвідом, зокрема:
- Національними бібліотеками Польщі, Естонії, Латвії, Франкфурта-на-Майні, Берліна та Великої Британії.
- Темами: створення та підтримка національних електронних бібліотек, структури, програмне забезпечення, обладнання для сканування, робочі процеси, контроль якості, фінансування.
- Українським досвідом, зокрема:
- Національна історична бібліотека України, Національна бібліотека імені В. І. Вернадського, Центральна наукова бібліотека Харківського університету.
- Оцінка обладнання для сканування, робочих процесів, стан оцифрування фондів, розвиток локальних електронних колекцій.
Результати спільної роботи Міністерства культури та інформаційної політики України та членів робочої групи стали основою для створення концептуальних засад Національної електронної бібліотеки України, а також визначення дорожньої карти її реалізації. У 2023 та 2024 роках проведено два круглих столи для обговорення збереження документальної спадщини та створення Національної електронної бібліотеки України.
Згідно з висновками обговорень, реалізація проєкту Національної електронної бібліотеки України дозволить:
- Підвищити безпеку об’єктів документальної спадщини шляхом надання віддаленого доступу до їх цифрових копій.
- Впровадити нові технології і розширити оцифрування об’єктів документальної спадщини.
- Створити систему довготривалого збереження цифрових копій об’єктів документальної спадщини.
- Забезпечити зручний доступ до цифрових копій об’єктів документальної спадщини через веб-портал Національної електронної бібліотеки України.
- Підготувати фахівців та підвищити фаховий рівень працівників бібліотек, музеїв і архівів з питань оцифрування об’єктів документальної спадщини.
- Налагодити міжнародне співробітництво з охорони документальної спадщини.
- Підвищити обізнаність про Україну, її історію та культуру в світі.
Наразі Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Українською бібліотечною асоціацією та представниками ЮНЕСКО здійснюють заходи щодо пошуку та залучення міжнародних партнерів до реалізації цього вкрай важливого та фінансово затратного проєкту.
За підсумками реалізації цього проєкту Національна електронна бібліотека України має стати потужною інформаційно-комунікаційною системою, що призначена для централізованого зберігання та організації віддаленого доступу через інтернет до цифрових копій аналогових та електронних об’єктів документальної спадщини – унікальних архівних документів, рукописних книг, стародруків, видань ХІХ–ХХІ століть, аудіовізуальних документів, електронних видань.
