12 листопада у Києві під час круглого столу науковці обговорили пропозиції до Стратегії розвитку української культури до 2030 року в контексті тематики регіональної політики, відновлення та людського капіталу. Захід ініційовано та проведено Офісом підтримки відновлення при МКСК спільно з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв.
«У сучасному темпі глобалізації, коли економіка зосереджена на створенні та контролі продуктів, важливо не забувати про культуру та мистецтво, які існують поза межами масового ринку. Мистецтво й культура зберігають автентичність і духовну глибину націй», — заявив ректор НАКККІМ, заслужений діяч мистецтв України Валерій Марченко.
Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій МКСК Діана Трима наголосила, що Стратегія охоплює період війни та планування повоєнного відновлення. Тому необхідно врахувати специфічні виклики, з якими наразі стикається сфера.
«Найбільшу частку мережі закладів культури складають бібліотеки та клубні установи. Питання їхнього розвитку та функціонування — критично важливі, адже на базі цих закладів формуються культурні політики регіонів», — зазначила вона.
Нагадаємо, Офіс підтримки відновлення провів дослідження, результати якого підтвердили, що така підтримка є вкрай необхідною.
«Дуже важливо, щоб усі зміни спиралися на наукове підґрунтя. Адже наука є фундаментальною, прикладною основою для будь-яких процесів розвитку. Цей досвід буде унікальним, адже наразі жодна інша країна Європи не переживає такої великої війни, як наша. Це вимагає особливих підходів і глибоких досліджень, які дадуть змогу віднайти нові шляхи до відбудови та сталого розвитку», — підкреслив керівник Офісу підтримки відновлення Дмитро Турчак.
Науковці, зокрема, запропонували впровадити комбіновані політики, які б містили принципи децентралізації та водночас регуляцію зі сторони центрального органу виконавчої влади. Адже лише поєднання зусиль місцевої та центральної влади допоможе відновити культурну інфраструктуру та допомогти громадам адаптуватися до сучасних викликів.
Також Академія готова взяти на себе лідерство у фаховій підготовці кадрового резерву працівників сфери культури на деокупованих територіях, а також впроваджувати проєкти з відновлення людського капіталу мистецтвом.
Наприкінці зустрічі учасники також підкреслили, що культура є фундаментом національної безпеки, і саме тому нині важливо говорити про когнітивну деколонізацію.
Захід став початком серії круглих столів за участі науковців, головна мета яких — напрацювати наукове підґрунтя та збір пропозицій до Стратегії розвитку української культури до 2030 року.
