Сьогодні роковини з дня, як захищаючи рідну землю, пішов за межу вічності улюблений Син, дорогий брат, вірний друг, чудовий одногрупник, професійний колега, порядна, освічена людина, патріот рідної країни, мови, культури, Української церкви, заради якої він зробив так багато, – Северенчук Богдан Михайлович.
Богдан з 2017 року працював на різних посадах в команді Міністерства, останніх 2 роки – в юридичній службі МКІП.
За освітою Богдан був дипломованим філософом з правом викладача філософських дисциплін, а також займався науковою діяльністю, працював над кандидатською роботою, був учасником проєкту ОБСЄ «Зміцнення безпеки релігійних громад та інших груп в Україні». А за покликом серця справжнім патріотом України. Тому, коли російська федерація розпочала широкомасштабне вторгнення, Богдан разом зі своїм батьком з перших днів пішов добровольцем до військкомату. Тоді вони приєдналися до лав тероборони, хоча до цього Богдан ніколи не тримав у руках зброю, не служив та не брав участь у воєнних діях.
Під час мобілізації Северенчука Богдана зарахували до 118 окремої бригади територіальної оборони, що у складі ЗСУ. Він пройшов підготовку та був старшим навідником мінометного взводу мінометної батареї одного з підрозділів ЗСУ.
Загинув Богдан – старший солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 158-го батальйону 118-ї окремої бригади територіальної оборони 11 листопада поблизу міста Лисичанська Луганської області від уламкового поранення несумісного з життям.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Северенчук Богдан Михайлович посмертно нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Пам’ятаємо! Не забудемо!
Слава Героям України!
