Росія має понести міжнародно-правову відповідальність за руйнування культурної спадщини в Україні

Увечері 31 січня внаслідок балістичного обстрілу, завданого російським агресором, пошкоджені пам’ятки культурної спадщини в історичному середмісті Одеси.

Пошкоджень зазнали 19 будівель, які знаходяться в зоні охорони ЮНЕСКО, серед яких — готель «Бристоль», Музей західного і східного мистецтва, Археологічний музей, Історико-краєзнавчий музей, Музей іноземних письменників. 

Крім того, в будівлі Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха,  збудованої у 1894 році до сторіччя Одеси, вибито вікна та пошкоджено фасади. Ця пам’ятка перебуває під посиленим захистом ЮНЕСКО.

У коментарі журналістам Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький зазначив, що МКСК вже звернулося до колег з ЮНЕСКО з проханням вжити необхідних заходів відповідно до Гаазької конвенції, щоб захистити об’єкти, які перебувають під охороною ЮНЕСКО, та опрацювати санкційний механізм стосовно тих, хто завдає шкоди культурній спадщині України.

«На місці події в Одесі вже працюють представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій, фахівці Департаменту культури Одеської адміністрації та інші експерти для оперативної оцінки наслідків, спричинених ракетною атакою», — наголосив Міністр.

Він додав, що станом на 25 січня 2025 року в Україні загалом пошкоджено 1333 пам’ятки. Лише в Одеській області це 137 об’єктів культурної спадщини. Деякі з них безповоротно втрачені. 

Микола Точицький акцентував на тому, що росія повинна понести реальну міжнародно-правову відповідальність за скоєні злочини. Тому у партнерстві із союзниками має бути проведено спільну комплексну роботу для удосконалення механізмів притягнення до відповідальності агресора за руйнування культурної спадщини. 

«Я впевнений, що наші союзники та партнери підтримають рішення щодо введення додаткових санкцій проти кожного, хто завдає шкоди нашій культурній спадщині. Ворог має заплатити не лише за життя українських громадян, а і за все, що зруйнував».

У цій справі важливим є залучення Міжнародного кримінального суду до процесу притягнення до відповідальності за воєнні злочини проти культурної спадщини. За словами очільника МКСК, у цьому контексті необхідно вдосконалити покроковий план дій для України, детально оцінити руйнування тисяч українських пам’яток, пошкоджених росією, і направити за ініціативи ЮНЕСКО висновки до Міжнародного кримінального суду щодо руйнування культурної спадщини.

Микола Точицький нагадав, що під час засідання Комітету Другого протоколу ЮНЕСКО у грудні 2024 року Україна запустила спеціальну процедуру прискореного моніторингу руйнувань будівлі Держпрому у Харкові, що також знаходиться під посиленим захистом Міжнародного гуманітарного права. 

«Зараз наші фахівці  вивчають можливість застосування такої ж процедури і щодо будівлі Одеської обласної філармонії. Будемо працювати з Комітетом ІІ Протоколу для запуску відповідних процедур. Статус посиленого захисту, що надається ЮНЕСКО унікальним культурним обʼєктам по всьому світу, не повинен залишатись формальним. Його ігнорування є грубим порушенням Міжнародного гуманітарного права і неминуче має призводити до відповідальності перед міжнародною спільнотою», — підкреслив Міністр.

Очільник МКСК зазначив, що за 10 днів відбудеться місія реактивного моніторингу ЮНЕСКО та ICOMOS до Одеси для напрацювання спільних рішень для захисту та збереження культурних цінностей в умовах війни. 

Нагадаємо, «Посилений захист» — це механізм, запроваджений Другим протоколом 1999 року до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року. Він спрямований на забезпечення повного та ефективного захисту конкретно визначених культурних цінностей під час міжнародних або неміжнародних збройних конфліктів.

Культурні цінності, що перебувають під посиленим захистом, користуються імунітетом високого рівня, який вимагає від сторін конфлікту утримуватися від перетворення таких цінностей на об’єкт нападу або від будь-якого використання об’єкта або його безпосереднього оточення для підтримки військових дій. У випадках, коли окремі особи не дотримуються посиленого захисту, наданого культурним цінностям, Другий протокол 1999 року встановлює кримінальні санкції.

Вас може зацікавити

1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури постраждали в Україні через російську агресію станом на кінець січня 2025 року

1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури постраждали в Україні через російську агресію станом на кінець січня 2025 року

МКСК продовжує фіксувати імена митців та медійників, які загинули через війну

МКСК продовжує фіксувати імена митців та медійників, які загинули через війну