18 березня в Укрінформі відбувся круглий стіл «Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України: експерти про досвід 2014‒2022 років». Фахівці з питань релігії та правозахисники представили дані і прокоментували наслідки вторгнення рф для релігійних спільнот України.
Основні тези:
-
Станом на 18 березня понад 300 православних богословів світу засудили концепцію «русского міра»: «Ми відкидаємо єресь «руського міра» і ганебні дії російської влади щодо розв’язання війни проти України, яка спричинена цим мерзенним вченням, що не має виправдання – за потурання Російської Православної Церкви, як дії глибоко неправославні, нехристиянські і противні людству...» ‒ зазначено в Декларації православних богословів світу про “русскій мір”. Оприлюднення документу відбулося 13 березня 2022 року в Неділю Православ’я. Приєднуватися до звернення можна на сайті платформи «Етос».
-
Станом на 18 березня у Державної служби України з етнополітики та свободи совісті наявна інформація про ушкодження або повне руйнування щонайменше 44 споруд духовного значення (не враховуючи прилеглих будівель) у щонайменше семи областях України: Київській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Харківській та Чернігівській. Переважна більшість із них ‒ православні храми, а також три культові будівлі протестантських спільнот, три іудейські, одна римо-католицька, одна мусульманська.
-
Зафіксовані випадки вбивства й викрадення священників окупаційними військами, що зокрема представлено у зверненні Євромайдан SOS та Круглого столу з релігійної свободи в Україні щодо наступу на свободу релігії під час збройної агресії Росії проти України. Учасники круглого столу запрошують приєднуватися до звернення.
-
Окупація Криму та Сходу України в 2014 році мала критичні наслідки для релігійної свободи та релігійного розмаїття. Згідно з офіційними даними, до окупації на Кримському півострові діяли щонайменше 2220 релігійних організацій, які представляли щонайменше 43 деномінації. Натомість станом на кінець 2020 року рф повідомляє про 907 релігійних організацій, які представляють близько 20 деномінацій. Таким чином, як кількість релігійних організацій, так і кількість деномінацій, які вони представляють, зменшилася в понад двічі.
-
Функціонування Православної Церкви України в Криму стало майже неможливим. Станом на початок 2014 року Кримська єпархія ПЦУ налічувала у своєму складі 45 парафій, якими опікувалися 14 священнослужителів. На початку 2022 року в складі єпархії налічується 7 парафій та 4 священнослужителі.
-
Тривожна тенденція 2020–2021 років на тимчасово окупованих територіях — притягнення до відповідальності за звинуваченням у «незаконній місіонерській діяльності». Така стаття відсутня в українському законодавстві й в Україні релігійні спільноти вільно здійснюють проповідницьку діяльність. Натомість окупаційна влада відкрила адміністративні провадження за ст. 5.26 КпАП рф (Порушення законодавства про свободу совісті, свободу віросповідання та релігійні об’єднання) щодо вірян і духовенства, які сповідують іслам, християнство, іудаїзм. За період окупації загальна сума штрафів за «незаконну місіонерську діяльність» становить близько 2 млн рублів.
-
ДЕСС отримує з Криму повідомлення про неможливість вільних проповідей у мечетях: текст має бути погоджений централізовано. Під приводом боротьби з екстремізмом численні арешти мусульман, майже всі вони – кримські татари. Меджліс кримськотатарського народу, який вільно й мирно здійснює діяльність в Україні, заборонений як «екстремістська організація». Очевидно, що репресії зумовлені опором окупації, який чинять кримськотатарські активісти.
-
З 2014 року функціонування релігійних організацій на тимчасово окупованих територіях стало неможливим без засвідчення підтримки незаконній окупаційній адміністрації.
Релігійні спільноти України активно надають гуманітарну допомогу в умовах війни.
-
Залучення потужного потенціалу релігійних мереж часто не обмежуються кордонами України. Наприклад, діяльність Міжнародного Благодійного Фонду «Карітас України», який має близько 40 потужних осередків у різних областях України, залучає потенціал закордонних католицьких організацій, як то Cordaid (Нідерланди), CAFOD (Велика Британія).
-
Церковні зв’язки з українською діаспорою підсилюють спроможність Церков надавати допомогу населенню в умовах війни. Наприклад, у США Українська Православна Церква (ПЦУ) вже зібрала понад $825 000, з яких з яких 100 тисяч вже перераховано ПЦУ для благодійної діяльності по всій країні. Допомога вже надійшла до Маріуполя, Києва, Харкова й Волині.
-
Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ) також потужно задіяв свої закордонні зв’язки заради допомоги нашим співгромадянам у цей скрутний час. Закордонні партнери отримали від гуманітарного відділу ВСЦ ЄХБ перелік необхідних речей. координаційний центр ВСЦ ЄХБ в околицях Львова формує хаб – багатофункціональний логістичний вузол. У ньому будуть зосереджувати гуманітарні вантажі із закордону та переміщувати їх далі по областях.
-
Дуже багато важливої роботи відбувається не лише на рівні високих релігійних структур, а й на місцях. Наприклад, Клірик Дніпропетровської єпархії Української православної церкви (УПЦ) протоієрей Андрій Пінчук, разом з командою однодумців вже врятували від обстрілів понад 725 дітей.
-
Постійно надходить інформація про допомогу, яку надають Конгрес мусульман України, Духовне управління мусульман України «Умма», Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим. У перші дні війни Духовне Управління Мусульман України повідомило про готовність прихистити стільки людей, скільки вміщують їхні приміщення, які обладнані підвалами.
-
Українські синагоги та єврейські центри оголосили про надання гуманітарної допомогу всім українцям, які потрапили в біду, незалежно від віросповідання чи етнічної ідентичності.
-
Розмаїття релігійних спільнот України, які здійснюють зараз доброчинну діяльність, свідчить про те, що до справи подолання наслідків російської агресії проти нашого народу залучені представники всіх віросповідань. Наприклад, Представники Міжнародного Товариства Свідомості Крішни в Харкові роздали 1000 порцій їжі на станціях метро, де люди рятувались від обстрілів та бомбардувань.Родина віри Бахаї, яка має будинок у селі, у безпечній зоні, перетворила його на притулок для біженців.
Деталі у матеріалі Державної служби України з етнополітики та свободи совісті за посиланням: https://dess.gov.ua/roundtable-18-march-2022
Відео
