Господарський суд міста Києва сьогодні, 15 лютого, задовольнив позов Національного музею історії України щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного об’єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у попередній стан. Роботи мають відбутися коштом релігійної громади.
Мова йде про демонтаж так званої церкви Десятинного Храму Пресвятої Богородиці, незаконно розташованої на території Національного музею історії України.
Міністерство культури та інформаційної політики України протягом всього процесу було залучене до справи як третя сторона.
Окрім того, до участі у справі залучена Київська міська державна адміністрація.
«Суд встановив, що земельна ділянка з відповідним кадастровим номером належить державі Україна на праві власності та була надана в користування Національному музею історії України. На зазначеній земельній ділянці відповідачем була збудована каплиця. При цьому доказів отримання у користування земельної ділянки відповідач у суді не надав. Документи, які підтверджують надання дозволів на будівництво та на введення в експлуатацію будівлі, також відсутні. У зв’язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку, що зазначена будівля є самочинним будівництвом», – сказав суддя під час оголошення рішення.
Рішення господарського суду Києва набирає чинності після закінчення терміну подання апеляційної скарги.
Нагадаємо, суд щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного об’єкта нерухомого майна, незаконно розташованого на території Національного музею історії України, тривав ще з липня 2020 року. На жаль, розгляд справи дещо сповільнився спочатку через пандемію коронавірусу, а згодом через початок повномасштабної війни з рф, а також через необхідність проведення судової земельно-технічної експертизи.
Довідково: земельна ділянка, на якій споруджено каплицю, за основним цільовим призначенням належить до категорії земель історико-культурного призначення та надана музею в постійне користування рішенням Київської міської ради від 29.10.1998 № 22/123 для експлуатації та обслуговування його будівель. Власником ділянки є держава в особі Київської міської державної адміністрації.
Земельна ділянка музею належить до особливо цінних земель – входить до меж пам’ятки археології національного значення «Місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви, V-IX століття, IX-XIII століття», а також розташована в межах буферної зони об’єкта культурної спадщини, занесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра».
Жодних дозволів на будівництво, як і на використання земельної ділянки, зазначена релігійна організація ніколи не отримувала.
Самовільне захоплення ділянки почалося 2008 року. Спочатку споруда мала вигляд трьох зблокованих кіосків. У 2012 році за часів президенства Віктора Януковича почалося «узаконення» незаконного будівництва.
Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2012 за релігійною громадою було визнано право власності на малу архітектурну форму – каплицю церкву Десятинного Храму Пресвятої Богородиці, яка складається з трьох зблокованих кіосків по 20 кв. метрів кожний, загальною площею 60 кв. метрів. Тобто, фактично, визнано право власності на МАФ, який не є нерухомим об’єктом та згідно з законодавством не підлягає державній реєстрації. Судове рішення у подальшому стало підставою для проведення державної реєстрації за релігійною громадою права власності на нежитлову будівлю, каплицю, загальною площею 133,2 кв.м., яка до того часу з кіосків перетворилася на капітальну цегляну споруду з фундаментом.
Каплиця містить усі ознаки самочинного будівництва, оскільки земельна ділянка, на якій релігійна громада здійснила будівництво, ніколи їй з цією метою не виділялася ні у власність, ні в користування. Документи, які б посвідчували право на земельну ділянку, відсутні. Сама будівля споруджена без затвердженого проєкту, без отримання дозволів на будівництво. В експлуатацію будівля у встановленому порядку не введена.
