4 вересня Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив законність рішення Київського окружного адміністративного суду, який ще 5 травня 2025 року підтримав збереження пам’ятки за адресою вул. Хорива, 2. Це рішення стало кульмінацією боротьби за збереження історичної садиби.
Апеляційний суд відхилив позов приватного підприємства «Конвалія-Нерухомість», яка намагалася оскаржити наказ Міністерства культури та інформаційної політики. Згідно з цим документом, будівлі на вул. Хорива, 2-А, 2-Б та 2-В були внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Суд підтвердив, що комплекс будівель має історичну та культурну цінність, а отже, має бути під захистом держави.
Ця перемога стала можливою завдяки активній позиції громадської організації «Зелена хвилина», яка ініціювала внесення садиби до реєстру пам’яток. Збереження історичних будівель — це не просто захист архітектури, а збереження унікального обличчя та культурної спадщини міста для майбутніх поколінь.
Нагадаємо, історія садиби на вулиці Хорива, 2, сягає початку XIX століття, хоча її корені можна простежити ще з XVII ст., коли ця земля належала соратнику Богдана Хмельницького Саві Тупталу. Після великої пожежі на Подолі у 1811 році ділянку було переплановано, а вже у 1830-х роках на її місці збудували новий будинок. Згодом власники садиби змінювалися, кожен з яких робив свій внесок в її архітектурний вигляд. Найбільші зміни відбулися наприкінці XIX століття: у 1887 році архітектор Володимир Ніколаєв звів два флігелі (будинки №2-В та 2-Г), а у 1897-1898 роках за проєктом Олександра Кривошеєва з’явився чотириповерховий прибутковий будинок (№2-А). Таким чином, садиба на Хорива, 2 — це унікальний архітектурний комплекс, який зберігає пам’ять про видатних київських архітекторів та ключові історичні події.
