12 листопада у Києві в Національній музичній академії вперше показали масштабну виставу «Дзяди» за поемою Адама Міцкевича. Її інтерпретувала до сучасного контексту польська режисерка Майя Клечевська, і здійснила постановку разом із Івано-Франківським національним драмтеатром ім. Івана Франка та директором-художнім керівником Ростиславом Держипільським. Столична прем’єра «Дзядів» відбулася в межах Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia 2024, який триває у Києві з 11 по 13 листопада.
Фото Антоніни Вишневської
«“Дзяди” Адама Міцкевича у постановці режисерки Майї Клечевської й у виконанні Івано-Франківського театру — символізує єдність України та Польщі. Разом боремося за нашу свободу! Спільний меседж: як 200 років тому, коли Міцкевич писав твір: ворог один — колоніальна росія. Переможемо лише разом!», — наголосив Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.
Вперше Франківський драмтеатр продемонстрував виставу у 2023 році, і вже тоді вона отримала високу оцінку в Польщі та була визнана головною театральною подією року. Вона також увійшла до шорт-листа номінації «За найкращу виставу на перетині театральних жанрів, мистецького синтезу і перформативних форм» Фестивалю-Премії «ГРА»-2024.
«Для поляків це, напевно, найважливіший твір авторства Міцкевича, і саме завдяки Івано-Франківському театру та українцям ми зрозуміли суть цього твору. Виставу неодноразово демонстрували в польських театрах, і вона здобула велику популярність», — сказала Майя Клечевська під час брифінгу, що відбувся перед прем’єрою.
Сюжет вистави звертається до спільної історії українців і поляків, їхньої боротьби проти російської агресії. Він пояснює антигуманну суть країни-ворога крізь століття та закликає не покладати рук у боротьбі за свободу, не ховатися від війни.
«Адам Міцкевич написав “Дзяди” у 1822 році, коли Польща була частково під окупацією Російської Імперії. Сам Міцкевич був у вигнанні. Але чомусь так сталося, що лише через 200 років, у 2022 році, “Дзяди” Міцкевича були перекладені українською. І вперше українською вони були зіграні на сцені Івано-Франківського національного драматичного театру, а сьогодні вони вперше в Києві. Геніальний твір актуальний незалежно від того, чи він написаний 2000 років тому, чи 1000 років тому, чи 500, чи 200. І Майя зуміла так вправно перенести події, які відбувалися в Польщі в 19 столітті, на сьогодні і на нашу війну, що мені інколи здається, що ми, українці, напевно, не посміли б так сміливо це зробити. Коли ми за кордоном її граємо, ми говоримо, що сьогодні все російське вбиває» — розповів художній керівник Івано-Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський.
Вистава про полонених українських військових, а саме захисників «Азовсталі», складається з кількох сцен. Події відбуваються у різних приміщеннях: на головній сцені, в партері, а також на екрані.
Вистава побудована так, щоб глядачі фактично були залучені до неї. Наприклад, після того, як головний герой у виконанні Романа Луцького переживає «акт екзорцизму» від попів РПЦ, відвідувачі повз нього прямують до іншої зали.
«Нині для нас вкрай важливо подякувати полякам за їхнє лідерство в об’єднанні Європи для підтримки України. За ту допомогу і прихисток, які вони надають українцям. Ми ще раз бачимо, наскільки схожі долі наших народів. Коли актори словами Міцкевича говорять від імені українських полонених, розуміємо: між поляками, що боролися за свою незалежність, як писав Міцкевич, і українцями, що чинять це зараз, немає великої різниці. Росія як була вселенським злом, так і залишилася ним сьогодні», — зауважив народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.
Пізніше глядачі побачили сцену, яка заснована на сучасних подіях. Творці вистави взяли за основу акцію, яка мала місце на Каннському кінофестивалі, де попри російську агресію, у фінал конкурсу пройшов фільм «Дружина Чайковського» режисера Кирила Серебреннікова. Тоді на червону доріжку вийшла облита кровʼю українська блогерка Ілона Чернобай.
Ця сцена ще раз демонструє, що підтримка російського культурного продукту є формою байдужості до насильства та вбивств, які вчиняє росія в Україні.
Нагадаємо, польська режисерка Майя Клечевська почала співпрацювати з франківцями кілька років тому. Тоді актор Роман Луцький, вихованець Ростислава Держипільського, пройшов складний кастинг у Познані і отримав роль Гамлета в її постановці. У 2023 році Клечевська вдруге відвідала Івано-Франківський драматичний театр ім. Івана Франка.
Форум Via Carpatia 2024 відбувається за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Літературно-мистецьку зустріч «Контекст: війна» підтримав Український інститут книги.
