Міністерство культури та стратегічних комунікацій України поповнило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини новим елементом «Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги».

Зародження цієї традиції в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося в XV–XVI ст. Звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята і церемонії, важливі події у місті, а також відігравав значну роль у захисті Києва, сповіщаючи про наближення ворогів. Крім того, в трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист рідної землі, а перемога над ворогом і повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тридзвоном у всі дзвони.
Так, дзвоном в набат скликали містян під час Майдану у грудні 2013 року, коли «беркутівці» пішли в атаку на майданівський табір. Цей факт увійшов в історію Незалежної України як вирішальний момент Революції Гідності.
Перші дзвони монастиря виготовлялися з бронзи і були щедро оздоблені релігійними мотивами та орнаментами. Упродовж століть дзвонарство розвивалося, з’являлися нові техніки і види дзвонів.

За радянської влади Свято-Михайлівський монастир було ліквідовано, а храм підірвано. Однак традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли в інші діючі храми України. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а в 1998 — побудували дзвіницю, цього ж року Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили.
У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів було встановлено карильйон (інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію), що має у своєму складі 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 т. Найбільший із них — восьмитонний — використовується для благовіста, середні — для передзвонів, малі — для створення акцентів у дзвонінні.

Унікальність Михайлівського карильйону полягає в тому, що вперше у православному світі застосовано хроматичний набір дзвонів, сполучених із фортепіанною системою клавіш. Крім того, Михайлівський карильйон є найбільшим зібранням дзвонів в одному місці не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі.

Віддавна дзвонарі мали особливий статус в монастирській ієрархії та були шанованими членами спільноти. Серед видатних дзвонарів Свято-Михайлівського монастиря, які були відомі своєю майстерністю і внеском у розвиток Дзвонарського мистецтва, — Петро Гаврилюк (XVIII ст.) та Іван Смирнов (ХІХ ст.).
Нагадаємо, перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році.