15 травня в Києві відбувся захід «Підтримка Європейським Союзом сектору культурної спадщини в Україні», під час якого учасники детальніше дізналися про використання сучасних технологій, зокрема оцифрування, цифровізацію та цифрову трансформацію пам’яток культурної спадщини, для їх збереження в умовах війни.
Відкрила захід заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар. Вона наголосила, що подібні зустрічі дуже важливі, адже тема збереження спадщини стала не теоретичною, а практичною, та навіть — критичною.
«Цифровізація — це не просто про копіювання. Це про усвідомлений підхід: навіщо ми це робимо, який результат очікуємо і як він буде використовуватися далі. Цифрова спадщина має виконувати не лише функцію збереження, а й бути корисною — для музеїв, дослідників, освітян і суспільства загалом. Вона повинна бути доступною, зрозумілою і нести просвітницьку функцію, демонструючи, як наші культурні скарби можуть ставати ближчими до людей через сучасні технології. А ще — давати можливість для перевикористання: в освіті, туризмі, креативних проєктах. Це допомагає зекономити ресурси, масштабувати ідеї, будувати нові партнерства», — зазначила заступниця Міністра.
Своєю чергою виконавча директорка Українського культурного фонду Анастасія Образцова акцентувала, що в 2022 році УКФ зафіксував стійкий інтерес заявників Фонду до сектору «Культурна спадщина», через що він був виведений в окрему грантову програму: «Війна триває і ми віримо, що цифрові технології допоможуть зберегти нашу історію для наступних поколінь і дати шанс відродити те, що може бути втрачено під час війни».
Керівник бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Микола Ульянов наголосив, що матеріальна культурна спадщина є локалізованою та тісно пов’язана з конкретними регіонами. Саме тому важливо комплексно підходити до створення проєктів, поєднуючи матеріальні та нематеріальні елементи спадщини, які історично пов’язані між собою. Такий підхід, за його словами, посилює цінність проєктів як на національному, так і на європейському рівнях.
Про актуальні можливості підтримки сектору культурної спадщини від House of Europe розповіла програмна менеджерка проєкту Ілона Демченко. Загалом з 2019 по 2025 рік за програмою House of Europe український сектор культури, і частково медіа, здобули підтримку в обсязі понад 17 млн євро.
Водночас було представлено практичний досвід реалізації підтриманих проєктів у секторі культурної спадщини. Зокрема, керівниця ГО «Волинська Фундація» Анна Данильчук поділилася результатами проєкту «Digital transformation for cultural heritage capacity building in Lithuania, Poland and Ukraine», а представники Західноукраїнського національного університету Мирослав Комар і Христина Ліп’яніна-Гончаренко розповіли про проєкт «Talking heads».
Тему продовжив заступник виконавчої директорки УКФ з проєктної роботи Дмитро Решетченко. За його словами, виокремлення Сектору «Культурна спадщина» в окрему грантову програму дало змогу підтримати більше проєктів і збільшити обсяг фінансування. Так, упродовж 2023–2024 років УКФ підтримало 60 проєктів.
Захід завершився воркшопом з диджиталізації об’єктів культурної спадщини.
Переглянути подію у записі можна за посиланням.
