До 10-ї річниці від початку Революції Гідності у Музеї Майдану відбулася презентація проєкту «Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану», де завдяки імерсивним технологіям було відтворено 10 визначних для Революції Гідності місць.
У презентації взяв участь т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
«Цей проєкт є важливим кроком зі збереження нашої пам’яті, який має знайти своє продовження в інституціоналізації, музеєфікації — створенні належних умов, щоб історія української боротьби і її важливий етап —- Революція Гідності — були гідно вшановані та збережені для майбутніх поколінь. Майдан став початком потужного, але, на жаль, кровопролитного опору України сучасній російській агресії. Сьогодні ми вкрай потерпаємо: втрачаємо людей, майно, наші культурні цінності. Але ми боремося за свою незалежність, і рішення про боротьбу ми ухвалили самі. Багато людей, які мали майданівське минуле, сьогодні стали до лав Збройних Сил. Це люди, які мають найвищу мотивацію, перевірену часом», — сказав Ростислав Карандєєв.
Т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики наголосив, що цей проєкт стане в нагоді педагогічним працівникам для глибшого висвітлення подій Майдану.
У межах проєкту було оцифровано 15 тисяч світлин, які зафіксували події Революції Гідності 2013–2014 років. Завдяки імерсивним технологіям фахівцям вдалося відтворити об’ємні моделі десяти визначних для Революції місць. Зокрема, низку барикад, що локалізувалися з боку Бессарабської площі, поблизу Головпоштамту, біля будинку Профспілок та на Європейській площі, на вул. Героїв Небесної Сотні та на вул. Грушевського. Також мешканці та гості столиці зможуть побачити елементи наметового містечка, конструкцію «Ялинки» й Мистецький Барбакан. У цих місцях розташовані стенди з відповідним QR-кодом, за яким можна «оживити» вигляд центру Києва у 2013-2014 роках.
«Ми трактуємо цей проєкт як документальний. Всі об’єкти, які ви бачите, — в оригінальному розмірі, пропорційні місту», — зауважила кураторка й авторка проєкту, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.
Вона додала, що проєкт стане влучним доповненням до екскурсій, які проводить Музей. Особливо корисним він стане для людей, які не були безпосередніми учасниками подій і не розуміють, як функціонувало «місто в місті».
Водночас сучасник Революції Гідності, співзасновник ГО «Відкритий Університет Майдану», ветеран російсько-української війни Остап Стасів зауважив, що цифровізовані «Ялинки» та барикади — це фундамент, який закладається для збереження історичної пам’яті у майбутніх поколіннях.
«Я за час війни переосмислюю свій досвід Майдану та воєнний. Скажу, що в якийсь момент я дійшов висновку, що Майдан — це Рубікон, який запустив процес. Сьогодні ми вже мало згадуємо про те, що нам вдалося повернути корабель, який здавався геть неповоротною посудиною, у протилежний напрямок. Ми це зробили власними руками. І наші діти мають розуміти, що вони теж це можуть зробити», — наголосив він.
Проєкт «Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану» реалізує Національний музей Революції Гідності (Музей Майдану) за підтримки Українського культурного фонду.
