14 квітня в Укрінформі підбили підсумки дводенної міжнародної конференції «Культурний сектор України в умовах війни: виклики – потреби – заходи», яка відбулась в Мистецькому арсеналі в Києві.
Переглянути відео пресконференції
Конференція об’єднала експертів та представників культурних інституцій з усієї України, які спільно обговорили нагальні виклики галузі та шукали практичні шляхи підтримки культури в умовах воєнного стану.
«Ми дуже раді, що конференція отримала розголос та підтримку МКСК. Вдячні також київському офісу ЮНЕСКО за присутність на заході. Адже всі ті рекомендації, які ми отримали, ми хочемо передати не тільки нашим фінансовим партнерам, а ще й такому потужному майданчику, як Міжнародна конференція з відновлення України (URC2025). Вона відбудеться в Римі цього року», — зазначив директор Goethe-Institut в Україні Фабіан Мюльталер.
Артдилер та історик мистецтва, доктор філософії Інституту мистецтва Курто Йоганнес Натан розповів про підтримку українського культурного сектору з боку Німеччини. Ще у 2022 році розпочався діалог з українською мистецькою спільнотою щодо реальної допомоги — від надання протипожежних засобів до організації зберігання культурних колекцій у німецьких музеях. З самого початку ініціатива базувалась на волонтерстві. Згодом вдалося залучити державну підтримку уряду Німеччини, а також допомогу приватних донорів та інституцій.
«Вони готові й надалі підтримувати Україну та її культурний сектор. Станом на зараз маємо бюджет 5 мільйонів євро. Далі будемо робити те, що й робили від початку, але хотілося б розширити цю діяльність», — підкреслив Йоганнес Натан.
Він також висловив щиру шану та глибоке захоплення представникам культурного сектору України, які невтомно працюють на благо своїх громад. Їхня відданість збереженню та розвитку української культури як невіддільної частини національної ідентичності є прикладом для всієї Європи. Україна демонструє, як з гідністю і гордістю можна захищати свою культуру навіть у найважчі часи.
Комунікаційна директорка організації ALIPH Сандра Балісток поділилася досвідом організації в Україні. Вона зазначила, що після початку повномасштабної війни ALIPH оперативно відповів на звернення українських колег та розпочав активну допомогу.
Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко подякувала партнерам за всебічну підтримку та зокрема організацію конференції.
«Ми беремо в роботу результати конференції для того, щоб готувати подальші наші перемовини з партнерами щодо допомоги сектору культури. Адже ми все ще знаходимося в умовах війни», — сказала Перший заступник Міністра.
Вона також зазначила, що внаслідок російської атаки 13 квітня 2025 року загинула представниця культурної спільноти Олена Когут – викладач Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського, артистка солістка-інструменталістка, концертмейстер Сумської обласної філармонії, артистка оркестру Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна. Внаслідок обстрілу пошкоджені пам’ятки культурної спадщини та заклади культури. Крім того, Галина Григоренко підкреслила, що наразі триває евакуація музейних експонатів з прифронтових регіонів.
Співзасновниця та директорка формації Lanka.pro Анна Карнаух розповіла про напрацювання конференції, а також озвучила рекомендації для міжнародних партнерів, українського уряду та органів влади.
Спікерка наголосила на головній тезі, яку підкреслювали учасники конференції: найбільшим ризиком для української культури є систематична та цілеспрямована російська агресія. Йдеться не лише про фізичне руйнування культурних об’єктів внаслідок бойових дій, а й про гібридні атаки на українську ідентичність — викрадення та знищення культурної спадщини, маніпулювання історичними наративами, намагання стерти українську культуру як таку.
Другим ключовим викликом стала доля людей, які працюють у культурному секторі. Постійна загроза життю, вимушене переселення, втрата житла та здоров’я, призводять до скорочення кількості фахівців і розриву передачі знань між поколіннями. Особливо критичною є ситуація з рідкісними спеціальностями, такими як реставратори. Крім того, постраждала мистецька освіта — вона зазнає відтоку кадрів, зниження якості та перерви у навчальних процесах.
Третій системний виклик — становище незалежного культурного сектору. Ще до війни цей сектор не мав стабільної фінансової підтримки, а війна лише погіршила ситуацію. Велика кількість фахівців працює на фрилансі, не маючи гарантованої заробітної плати чи соціальних гарантій. Крім того, вкрай обмежене фінансування програмної діяльності незалежних ініціатив. Підсумовуючи, спікерка наголосила на необхідності масштабувати успішні практики, підтримати людей культури, зокрема незалежні ініціативи, і визнати системність загроз, що постають перед українською культурною ідентичністю.
«Ми дійсно стикаємося з усіма озвученими проблемами. Їх можна окреслити кількома словами — це люди, правила гри та ресурси. Це те, що ми маємо підтримувати та над чим працювати», — прокоментувала Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко.
Нагадаємо, результати напрацювань та рекомендації дводенної міжнародної конференції «Культурний сектор України в умовах війни: виклики – потреби – заходи», яка відбулась в Мистецькому арсеналі, будуть враховані під час підготовки до Міжнародної конференції з відновлення України (URC2025), яка відбудеться 10–11 липня у Римі.
Фото: Укрінформ
