До 90-х роковин Голодомору – геноциду Українського народу в Національному центрі «Український Дім» розпочався Міжнародний науковий форум «Україна в епоху Голодомору: влада, опір, ідентичність». Форум, присвячений проблемам вивчення й популяризації знань про Голодомор-геноцид українського народу, триватиме до 25 листопада.
«Тема Голодомору-геноциду, не може бути проблемою лише українців: це проблема всього людства, коли одна нація стає жертвою політичних репресій, що призводять до її винищення. Принаймні такі бажання були у тогочасного радянського режиму, який насаджував свою ідеологію на території всього Союзу. Ми не хотіли бути «радянськими людьми», ми хотіли бути українцями з власною державою. Тисячі актів опору по всій Україні намагалися придушити НКВС та інші репресивні органи радянської машини. Але вони не змогли цього зробити, тож пішли на страшне – вирішили заморити голодом волелюбне українське селянство. Але ми вистояли — вистояли тоді, вистоїмо і зараз. Сьогодні нам легше, бо з нами цивілізований світ, який розділяє наші цінності. Сьогодні Голодомор визнаний актом геноциду проти українського народу достатньою кількістю країн, щоб ми могли сказати, що світ розуміє цю проблему так, як розуміємо її ми», — сказав т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Також т. в. о. Міністра зачитав звернення Президента України Володимира Зеленського до учасників та організаторів форуму. Глава держави акцентував на тотожності тоталітарної сталінської системи і нинішньої путінської росії. Він підкреслив, що дослідження з теми Голодомору-геноциду відкриватимуть очі багатьом у світі на злочинну суть тоталітарних режимів.
«Бажаю учасникам шановного зібрання плідної роботи і вагомих результатів. Вони допомагатимуть Україні та цивілізованому світові стати сильнішими в питаннях боротьби з тиранією, відстоювання миру та справедливості», — написав Президент.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович наголосив, що під час презентації теми Голодомору-геноциду передусім необхідно спиратися на якісні академічні дослідження й популяризувати їх на міжнародних майданчиках.
«Дуже довгий час Радянський Союз робив все, щоб приховувати правду про цю трагедію. У нас точилися дискусії про юридичну кваліфікацію злочину геноциду. Досі триває неймовірно гостра дискусія про кількість жертв. Це все має бути предметом академічної дискусії. Я закликаю всіх, хто зараз досліджує ці галузі, публікуватися в кращих світових журналах, їздити на міжнародній конференції, виступати англійською мовою. Щоби результати ваших досліджень верифікувала міжнародна академічна спільнота, і світ усе більше дізнався правду про цю трагедію. А наше з вами завдання — вшановувати пам’ять жертв трагедії 1930-х років», — зауважив керівник УІНП.
Докторка історичних наук Людмила Гриневич підкреслила, що за радянської доби пам’ять про Голодомор зберігала українська діаспора по всьому світові. Також дослідниця зауважила, що під час меморіальних заходів варто згадувати про людей, які пережили цю трагедію, оскільки це є свідченням стійкості.
«Ми повинні говорити про те, що Голодомор — це й милосердя. Ми не можемо забувати про людей, які вижили. Вони вижили не завдяки владі, а завдяки підтримці й солідарності. Ми знаємо досить багато випадків, коли представники різних етнічних спільнот допомагали одне одному. Наприклад, євреї діставали допомогу й годували українців. Потім українці під час Другої світової війни рятували євреїв від Голокосту. Отже, ця тема повинна нас зробити сильними», — сказала Людмила Гриневич.
Під час конференції учасники обговорять комплекс питань, пов’язаних з осмисленням багатовимірного феномену опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду. Науковці зможуть обмінятися ідеями щодо популяризації наукового знання про Голодомор-геноцид українського народу у публічній історії та шкільній історичній освіті, а також обговорять розвиток інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини епохи Голодомору.
