Сьогодні, 14 червня, відбулася перша стратегічна сесія з розробки національної стратегії з медіаграмотності. Сесія організована Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики, який реалізується за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) та фінансується урядами Німеччини та Японії.
Головною метою сесії є спільне формування національної стратегії з медіаграмотності та створення комплексної основи для її реалізації.
Як зазначив заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко, майже три роки тому під час стратегування планування щодо медіаграмотності однією з перших цілей, яка була сформульована, стала спроба об’єднання під парасолькою МКІП всіх ініціатив у сфері медіаграмотності, аби досягти максимального ефекту від синергії, співпраці та обміну досвідом.
«Сьогодні я бачу, що ця ціль виконується. Власне, одним із первинних висновків тоді було те, що громадські і міжнародні організації у сфері медіаграмотності, напевно, зробили більший внесок, ніж держава. Але саме для того був створений «Фільтр» – щоб виправляти, докладати більше зусиль і діяльності з боку саме Міністерства. Сьогодні ця діяльність – один із наших пріоритетів, який ми спочатку визначили політично, а потім закріпили юридично: в Стратегії інформаційної безпеки та відповідному плані заходів медіаграмотність була визначена як одна зі стратегічних цілей. Так само – закон про медіа, який імплементував аудіовізуальну директиву ЄС, також містить позиції про медіаграмотність, оскільки вона є частиною цієї директиви», – розповів Тарас Шевченко.
У свою чергу керівниця проєкту «Фільтр» Валерія Ковтун зазначила, що всі кроки у сфері медіаграмотності на найближчі 5 років, які планувалися 23 лютого 2022 лютого, на наступний день, 24 лютого, стали абсолютно нерелевантними.
«Це наша друга спроба, яка буде враховувати всі можливі варіанти. Сьогодні до розробки програми залучені люди з різною експертизою, і я впевнена, що їх досвід буде надзвичайно корисним і важливим для побудови комплексної стратегії медіаграмотності, яка буде ефективною та відповідатиме нинішнім та потенційним викликам», – переконана Валерія Ковтун.
Після завершення стратегічної сесії команда протягом місця розроблятиме проєкт стратегії на основі рекомендацій, наданих робочими групами. Завершити розробку національної стратегії з медіаграмотності планується до кінця року.
