13 серпня у Києві відбувся круглий стіл на тему: «Діджиталізація нерухомої спадщини: сканування та цифрова стандартизація об’єктів архітектури».
Під час заходу науковці, експерти та представники органів влади обговорили концептуальні підходи щодо системи процесу створення, збереження та використання цифрової бази даних інформації про об’єкти культурної спадщини.
Захід організував Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України.
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, окреслила ключові виклики, які постали перед культурною спадщиною України в умовах війни. Вона також підкреслила, що створення цифрових копій архітектурних об’єктів має не лише реставраційну цінність, а й освітній та популяризаційний потенціал, зокрема через інтеграцію в освітні цифрові платформи.
«Виклик, перед яким ми стоїмо, — це цілеспрямоване знищення культурної спадщини ракетами та дронами. Ми повинні використати всі наявні інструменти для її збереження, зокрема шляхом створення цифрових копій пам’яток, розробки стандартів і рекомендацій, які дадуть змогу відновити їх у разі руйнації. Водночас необхідно формувати культуру цифрового збереження та моніторингу стану об’єктів, у тому числі змін, спричинених вибуховими хвилями. Окремим важливим напрямом є поширення знань про нашу спадщину та інтеграція цієї інформації в освітній процес», — наголосила Анастасія Бондар.
Спікерка відзначила важливість аналізу вже оцифрованих об’єктів, щоб зрозуміти, наскільки ці матеріали відповідають практичним потребам відновлення.
Сергій Бєляєв, заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій, акцентував на тому, що цифровізація архітектури та культурної спадщини відкриває нові можливості для українських і міжнародних фахівців. Використання технології BIM (Building Information Model) дозволяє архітекторам, інженерам, конструкторам, землеупорядникам та дизайнерам інтер’єрів одночасно працювати над одним проєктом, коригувати його в режимі реального часу та враховувати історичний контекст.
Він підкреслив, що оцифрування пам’яток архітектури створює рівні умови для всіх учасників проєктування, особливо в конкурсах, і значно спрощує дотримання охоронних вимог. Також це дозволяє залучати іноземних експертів до реставрації та досліджень без необхідності виїзду на місце, а ще — розширює можливості для освіти, туризму та популяризації культурної спадщини України.
«Можливість цифровізації в архітектурі надала змогу працювати закордонним інженерам і нашим українським архітекторам у різних країнах. Оцифрована спадщина забезпечує рівні умови для роботи та дозволяє враховувати пам’ятки і охоронні обмеження ще на етапі проєктування», — зазначив Сергій Бєляєв.
К’яра Децці Бардескі, керівниця Представництва ЮНЕСКО в Україні підкреслила, що документування та належне управління цифровими даними — мають ключове значення для ефективного захисту культурної спадщини. Йдеться не лише про фіксацію стану пам’яток, а й про створення повної 3D-документації та картування, що відповідає міжнародним стандартам. Це допомагає запобігати нелегальній торгівлі культурними цінностями та є особливо важливим під час війни та надзвичайних ситуацій.
Керівниця Представництва ЮНЕСКО відзначила спільну роботу з МКСК та українськими експертами, зокрема Сергієм Ревенком, над розробкою національних стандартів цифровізації спадщини. Окремо вона наголосила на важливості інтеграції цифрової документації та охорони спадщини в освітній процес, щоб знання та інструменти були доступні майбутнім поколінням.
«ЮНЕСКО співпрацює і продовжуватиме технічно підтримувати Міністерство культури та стратегічних комунікацій України задля збереження культурної спадщини», — підкреслила К’яра Децці Бардескі.
Своєю чергою Сергій Ревенко, спеціаліст з геодезичних вишукувань при офісі ЮНЕСКО, презентував процес створення високоточної цифрової 3D-моделі на прикладі Всіхсвятської церкви у Києво-Печерській лаврі. Модель поєднує дані, отримані за допомогою різних технологій для збереження, дослідження та використання у реставрації й популяризації.
Також серед учасників обговорення: виконавча директорка Українського культурного фонду Анастасія Образцова; провідний архітектор Національного заповідника «Софія Київська» Сергій Трофимчук; експертка Офісу підтримки відновлення Наталія Хілько; директор Українського державного інституту культурної спадщини (УДІКС) Артем Палієнко, а також науковці, фахівці й експерти у сфері IT-технологій, архітектури та культурної спадщини. Модератором виступив керівник Офісу підтримки відновлення Дмитро Турчак.
Під час обговорення спікери наголосили, що цифрова документація нерухомої спадщини — це не лише про збереження пам’яток, а й про стійкість культурної ідентичності в умовах війни. Створення цифрових копій дозволить відновлювати та зберігати архітектурні об’єкти в автентичному вигляді, а також сприятиме їхній популяризації на міжнародному рівні. Учасники круглого столу домовилися спільно напрацювати стандарти 3D-сканування культурної спадщини в Україні.
Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України створено UNESCO за фінансування Уряду Японії. Проєкт імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні».
