18 грудня з ініціативи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики відбувся круглий стіл «Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики». Учасники обговорили стан і динаміку мовних процесів в Україні, виклики та кроки, які може здійснити держава для утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя, захисту від російського впливу в мовно-культурному просторі, поширення українського культурного продукту.
Серед учасників: народні депутати України, експерти з мовної політики, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, представники МКСК, МОН, МЗС та інших органів виконавчої влади, Національної комісії зі стандартів державної мови, громадських організацій.
На початку зустрічі голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив на важливості змістовних обговорень, результати яких використовуватимуться у практичній роботі: «Нас чекає непростий 2025 рік, тому що наші вороги — вороги нашої держави, нашої нації, нашої культури та мови — просувають на міжнародній арені небезпечні для нас наративи. Наративи про те, що мова не є настільки важливою у війні росії проти України, культура не є настільки важливою в цій війні, віра не є настільки важливою. І, на жаль, не всі наші партнери до кінця усвідомлюють, що війна ця розпочалася, зокрема, через мову, культуру і віру. Це не єдині чинники війни, але вони, на мій погляд, серед найголовніших. Тому всім нам доведеться разом обстоювати наші принципові і незмінні позиції, захищаючи ту тезу, що жодних поступок у мовних, культурних і релігійних питаннях у позиції України не буде».
Старший стратегічний радник Програми USAID «РАДА: наступне покоління» Ігор Когут підкреслив, що «обговорення є важливим інструментом для ухвалення якісних рішень, оскільки демократія базується саме на їх пошуку». Ефективна парламентська комунікація передбачає зворотний зв’язок із громадянами та експертами, а «подібні формати сприяють його налагодженню».
Перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко заявила, що органи державної влади продовжують реалізовувати завдання, визначені Державною цільовою національно-культурною програмою забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року задля популяризації мови. Вона також виокремила проблеми, що постають у сфері мовної політики. Зокрема, йдеться про тенденцію використання російської мови серед дітей у школах.
«Мова фактично формує світосприйняття людини. Вона є необхідною умовою для того, щоб ми всі могли відчувати себе спільнотою. Тому що мова — це конструкт, який формує всі подальші наші наративи, сенси, те, за що ми власне і воюємо. Проте за результатами дослідження щодо використання мови поза межами освітнього процесу в школах ми бачимо, що на перервах діти часто використовують мову ворога. Мова побутового спілкування дітей між собою є похідною від того, в якому середовищі вони ростуть, що бачать, чують, читають. І тут є надзвичайно важливими як мова спілкування в сім’ї, так і інформаційний контент, який вони споживають. Основним завданням для нас є стимулювання створення контенту українською мовою — таких програм, відео, аудіо, мультфільмів, ігор, книжок, які зацікавлять дітей, починаючи з найменшого шкільного віку», — підкреслила Галина Григоренко.
Днями стартувала програм «єКнига», що дає змогу 18-річним українцям отримати 908 гривень через «Дію» для купівлі книг українською мовою. За дві доби з’явилося 30 000 заявок, це майже 10% від цільової аудиторії. Галина Григоренко наголосила, що необхідно продовжувати створювати якісний україномовний контент, зокрема, культурні і мистецькі проєкти, які стимулюватимуть природне використання державної мови.
«Виробництво контенту, переклад сучасних мультфільмів, фільмів і, до речі, ігор — дуже підтримую, бо це те середовище, в якому діти перебувають під час свого дозвілля», — зі свого боку зазначила заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук. Для прикладу депутатка нагадала про реліз гри «S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl» і внесок цього продукту у просування української культури і української мови.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підкреслив важливість посилення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя. Зокрема, йдеться про вдосконалення нормативно-правової бази для впровадження українського правопису, створення умов для вивчення української мови за кордоном, забезпечення її державної сертифікації, удосконалення освітніх послуг, що надаються поза закладами освіти, забезпечення перекладу і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, посилення кадрового та організаційного забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови, утворення в структурі МКСК окремого підрозділу на рівні не нижче управління, до компетенції якого віднести питання формування та реалізації державної мовної політики.
Мовний омбудсмен також звернув увагу, що більшість пошукових запитів у комерційному сегменті здійснюються російською. Саме тому він запропонував створити робочу групу при Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики для розробки змін до чинного законодавства. Окрім цього, важливо впровадити українську термінологію в різні галузі.
«Ні в кого сьогодні не виникає сумнівів, що мова є одним з головних складників національної ідентичності. На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході — медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців. Ми продовжуємо тісно співпрацювати з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення. Ми надаємо інформацію про окремі ресурси, які викликають у нас занепокоєння, і дякуючи нашим колегам, йдемо шляхом блокування», — сказав Тарас Кремінь.
Гарантія домінування української мови у всіх сферах суспільного життя залишається стратегічним завданням держави. Це сприятиме не лише зміцненню національної ідентичності, але й підвищенню обороноздатності країни.
Захід проведений за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».
