24 квітня у Києві відкрилася виставка «Іканича: маріупольська писанка», що присвячена культурній спадщині Маріуполя після знищення місцевого краєзнавчого музею внаслідок російської агресії.
У центрі експозиції — відтворена колекція унікальних писанок «Іканича», які були знищені разом із музейним фондом у 2022 році. Це стало можливим завдяки збереженим цифровим копіям з колекції «Іканича». Над відновленням колекції працювала заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Зоя Сташук.
Відкриваючи виставку, з вітальним словом до присутніх звернулася Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко. Вона нагадала, що наприкінці 2024 року в столиці Парагваю до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства був включений елемент «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць». Писанка надазовських греків, маріупольська писанка є невід’ємною частиною цієї номінації.
«Унікальність виставки полягає, зокрема, в тому, що вона об’єднала різні види спадщини, різні часи, традицію і творчість. Виставка демонструє також, як охороні та розвитку культури сприяє об’єднання різних гравців – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, обласної влади, міста, двох музеїв, громадських організацій, які акредитовані в ЮНЕСКО, й, безумовно, носіїв культури, для яких Іканича є невіддільною частиною їх життя і культурної ідентичності», — зазначила Галина Григоренко.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв, який нещодавно відвідував заклади культури Сумщини, пошкоджені внаслідок російського ракетного удару 13 квітня, зазначив, що виставка «Іканича» є свідченням вдалої співпраці двох музеїв — Маріупольського краєзнавчого та музею Івана Гончара.
«Це один із успішних прикладів співпраці музейних інституцій, і я сподіваюся, що їх буде більше. Виставка демонструє, як греки Надазов’я жили мирно з нашим народом і перейняли традицію писанкарства. Як архітектору й людині, дотичній до мистецтва, мені особливо цікаво бачити тут поєднання орнаментальних, зооморфних та антропоморфних мотивів. Це не лише декоративне, а й сакральне мистецтво — кожна писанка має свій зміст і символіку, які важливо зберігати й досліджувати».
Своєю чергою, заступник міського голови Маріуполя Денис Кочубей відзначив, що писанка «Іканича» — яскравий приклад культурного симбіозу, який завжди існував у місті: «Ми сподіваємося, що знайдемо фізичні стіни для відродження спадку греків Надазов’я та історії Маріуполя. Маріуполь завжди був місцем, де різні народи створювали унікальний симбіоз культур. Греки, які заснували місто, принесли свою культуру і зберігали її навіть під тиском Російської імперії та радянської влади. Маріупольська писанка “Ікани́ча” — це яскравий приклад цього культурного поєднання».
Директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар підкреслив, що музей опікується колекціями традиційної народної культури: «Ця колекція, дарована музею, демонструє справжню силу народних традицій — вони передаються від серця до серця через покоління».
Водночас, голова Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі акцентувала, що згідно з Конвенцією 2003 року збереження культурної спадщини — це не лише документування, але й передача знань: «Саме тому такі ініціативи є ключовими для передачі майбутнім поколінням нашої спадщини. Для всіх нас, і я кажу це особливо від себе, неймовірно бачити таке різноманіття і багатство цієї традиції, яка цього року заслужено включена до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО».
«Півтора місяці я присвятила відновленню цієї унікальної колекції. Вдячна музею за можливість відтворити писанки грецької громади 20–30-х років за збереженими електронними картками. Хоч оригінали втрачені, архівні документи й стародруки дозволили повернути до життя ці мистецькі твори», — поділилася заслужена майстриня народної творчості України Зоя Сташук, яка відтворила колекцію за цифровими копіями.
Писанки «Іканича» — це унікальний зразок народного мистецтва, що бере початок з кінця ХІХ століття. Колекцію почали формувати у Олександрівській чоловічій гімназії у Маріуполі, а згодом — у новоствореному Маріупольському краєзнавчому музеї. У радянський період традиції писанкарства, як і інші прояви української культури, зазнали репресій: колекція була частково передана до музеїв Донецька, а самобутній орнамент Надазов’я — майже втрачений.
Організатори виставки: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Маріупольська міська рада, Донецька обласна державна адміністрація, Маріупольський краєзнавчий музей, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», «Центр розвитку «Демократія через культуру», Донецький обласний навчально-методичний центр культури, Національна спілка майстрів народного мистецтва України, команда «Місто Марії».
Виставка триватиме до 22 червня 2025 року. Відвідати експозицію можна з середи по неділю, з 10:00 до 18:00. Адреса: Київ, вул. Лаврська, 19, Музей Івана Гончара.
