14 жовтня у стінах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відбулося засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності. Захід зібрав представників центральних органів виконавчої влади, силових відомств, громадянського суспільства, наукової спільноти, культурних та освітніх інституцій, експертів. Подія відбувалась за підтримки ГО Центр економічного відновлення.
Співголова Координаційної Ради, заступниця очільника Офісу Президента Олена Ковальська наголосила, що нині питання української етнічності звучить гучно й набуває стратегічного значення.
«Ми розглядаємо українську ідентичність як елемент національної безпеки. Таке позиціювання дуже добре пояснює, як справедливо розподіляти наші ресурси. Якщо не буде ідентичності, не будуть озброєні наші душі й наші серця, і тоді нам знадобиться у десятки разів більше металевої зброї», — сказала вона.
Учасники засідання наголошували, що в умовах війни питання формування української ідентичності виходить далеко за межі культурної чи освітньої політики — воно стає основою стійкості, єдності та є невіддільною складовою національної безпеки.
«Наше спільне завдання — системно вибудовувати державну політику у сфері формування ідентичності, визначати виклики і спільно формувати відповіді на них. Адже росія веде війну не лише конвенційною зброєю, але й інструментами, які не врегульовані міжнародним правом. Якщо збройну агресію проти України росія почала у 2014 році, то війну за допомогою неконвенційних засобів проти нашої держави, агресор веде значно довше. Колеги з Північноатлантичного Альянсу вже характеризують такі війни, як когнітивні та виокремлюють когнітивний простір, як окремий простір ведення війни», — підкреслив співголова Координаційної ради, Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.
Він зауважив, що когнітивна війна ставить за мету змінити сам хід наших думок, вплинути на наші дії та оцінки, а найголовніше – знищити нашу ідентичність.
Міністр наголосив, що на окупованих територіях російський агресор системно нищить українську, кримськотатарську та інші національні ідентичності, витісняє національні елементи з освіти, переслідує активістів, забороняє пісні, депортує дітей, мілітаризує суспільство та обмежує свободу слова.
Матвій Бідний також звернув увагу, що проти України діє розгалужена система ворожого когнітивного впливу. Тому завданням держави є побудова стійкої когнітивної імунної системи, яка здатна захищати нас від ворожого інформаційного впливу. Підсумовуючи, він підкреслив, що лише через спільну координацію та єдність у пріоритетах можна знайти ефективні механізми взаємодії і втримати суспільство під час випробувань та досягнення перемоги.
«Через мистецтво, літературу, традиції, історичну спадщину та сучасний контент ми формуємо спільні сенси. Також зараз триває процес деколонізації культури. Ми відновлюємо історичну справедливість. Тепер черга це все об’єднати у спільну політику та план дій», — сказала т. в. о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.
Вона окреслила три ключові напрями культурної політики:
- забезпечення автономії українських культурних інституцій, щоб вони мали більше можливостей залучати ресурси, співпрацювати з бізнесом та міжнародними партнерами;
- створення і популяризація українського контенту, який не є контрпропагандою, а правдиво розповідає світові, ким є українці;
- охорона та збереження культурної спадщини, адже саме пам’ятки, артефакти й музейні колекції є носіями історичної пам’яті та самосвідомості.
Ці кроки сприятимуть формуванню національної ідентичності серед широкої аудиторії. Тетяна Бережна підсумувала, що завдання урядових структур — узгодити свої політики й діяти спільно задля результату.
Під час заходу презентовано результати реалізації Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року, а також операційного плану на 2023–2025 роки. Учасники також визначили ключові пріоритети на 2026 рік, що ляжуть в основу подальших рішень у сфері формування ідентичності.
Було презентовано нове дослідження про самоідентифікацію та рівень довіри громадян до державних інституцій від «Рейтинг». Головною проблемою залишається війна, найвища довіра — до волонтерів і громадських організацій. Більшість громадян ідентифікують себе з Україною, але серед молоді зростає європейська орієнтація. Водночас спостерігається збільшення кількості україномовних, але менша участь у громадських ініціативах. Окрему аналітику з теми ідентичності представив керівник міжнародної консалтингової компанії Civitta UA Кирило Криволап.
Роль міжвідомчої взаємодії, точки дотику між державним, громадським і експертним секторами, а також практичні кроки для подальшої реалізації стратегії, учасники обговорили у межах панельної дискусії «Ідентичність як стратегічна рамка політики єдності, безпеки та відновлення».
Нагадаємо, Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності була створена у квітні 2023 року розпорядженням Кабінету Міністрів України. Її головна мета — міжвідомча координація державної політики, спрямованої на посилення національної єдності, безпеки та сталого розвитку через утвердження української ідентичності.
