У «Київській фортеці» відбувся пам’ятний захід до 160-ї річниці Січневого повстання

Сьогодні, 21 січня, в Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» відбувся Пам’ятний захід-вшанування до 160-ї річниці початку Січневого повстання 1863-1864 років. 

Переглянути фотоальбом

У заході взяли участь Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс, Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький та Посол Литовської республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас.

Антиімперське повстання, що розпочалось у січні 1863 року стало масштабним збройним виступом народів колишньої Речі Посполитої проти російського самодержавства. Січневе повстання, яке проходило під гаслом «За нашу і вашу свободу», є спільним історичним досвідом польського, литовського, білоруського та українського народів. Пам’ять про повстання є особливо важливою сьогодні в умовах нинішнього протистояння агресії нового російського імперіалізму.

«Я радий, що нам вдалося спільними зусиллями організувати цей захід. Дуже важливо під час цієї війни повертатися до справжньої історії. В України, Польщі та Литви завжди були спільні думки не тільки про свободу, але й спільні мрії. Тому на цей рік ми запланували декілька заходів, які дійсно пояснили б та розповіли українцям у першу чергу про те, що відбувалося 160 років тому», – зазначив Олександр Ткаченко.

За словами Євгена Перебийніса, кожен народ має віхи, якими може пишатися і які героїчними сторінками входять до історії. При чому, такі віхи не завжди є переможними, але дуже часто сприяють національному пробудженню. 

«І саме такою віхою було Січневе повстання і для українців, і для поляків, і для литовців, а також для білорусів. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув під час тих подій. Але ми маємо розуміти, що вшановуємо цю пам’ять ще й тому, щоб зрозуміти контекст сьогоднішній. Двоголовий російський імперіалістичний монстр почав цю війну проти всього цивілізованого світу не сьогодні, і це необхідно та важливо знати молоді. Це вже було і 10, і 160, і 400 років тому – як для нас українців, так і для братів поляків та литовців. Тоді цей монстр не був остаточно переможеним і сьогодні знову підіймає голову. Очевидно, що тут недопрацювали наші предки, але вони заклали основу для того, щоб ми точно перемогли», – заявив заступник міністра.

Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький наголосив: якби не Січневе повстання, не було б фактично перемоги після Першої світової війни. 

«Всі лідери держав, які тоді змогли побудувати незалежність, були спадкоємцями Січневого повстання. Не кожна поразка насправді є остаточною. Іноді вона залишає за собою спадщину прагнення, віри в свою свободу. Сьогодні ми маємо перемогти. І я згоден: це не війна проти України, це війна проти порядку в Європі і прагнення свободи наших народів. І тому маємо бути разом, як 160 років назад, до перемоги», – заявив Бартош Ціхоцький.

У свою чергу посол Литовської республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас додав, що самі повстанці були дуже сміливими людьми, а керівники повстанців – литовці, які поховані у Вільнюсі, були героями і стали справжніми символами свободи. 

«Свобода є основною цінністю, вона розпочинається з кожного з нас. Литовці завжди були з народами, які люблять свободу. Думаю, ви погодитесь зі мною: гасло повстанців «За нашу і вашу свободу» сьогодні дуже актуальне. Сьогодні ми підтримуємо наших сестер та братів українців у їх боротьбі, що означає – і у нашій боротьбі проти рашистів-орків. І Литва і Польща були, є і будуть підтримувати вас, допомагати вам у цій боротьбі. Повірте, у наших країнах це є аксіомою, яку розуміють і підтримують усі – як керівники наших держав, так і звичайні люди. Ми залишимося з вами до перемоги», – резюмував литовський посол.

Під час заходу відбулася церемонія покладання вінків до пам’ятного знаку діячам Січневого повстання, що утримувались і були страчені у Київській фортеці.

Вас може зацікавити

Україна працює над застосуванням міжнародного гуманітарного права для захисту культурної спадщини України

Тетяна Бережна відвідала Харків задля вивчення потреб закладів культури та пошуку рішень для збереження культурної спадщини