13 вересня, у рамках Культурної платформи «УКРАЇНА ВІДКРИТА СВІТУ», один із дискусійних модулів був присвячений темі «Українська культура на експорт».
Фото Антоніни Вишневської
«Сьогодні Україну відкрили для себе мільйони іноземців. Світ зацікавлений нашою довоєнною та сучасною культурою. Ми повинні використати цей шанс. Переконаний, увесь національний культурний продукт повинен мати подвійне призначення — задовольняти соціокультурні потреби українців та мати потужний експортний потенціал. І держава повинна підтримувати митців у створенні такого продукту», — наголосив перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, який модерував дискусію. — «При цьому необхідно максимально підтримувати ті українські інституції, які виконують функції культурної дипломатії, а також створювати нові — культурно-інформаційні центри при українських посольствах та закордонні представництва Українського інституту як державні установи. Наша мета — не просто сформувати гарний імідж України, маємо глибший інтерес — це наша Перемога. І тут культура є не тільки ефективним, але й незамінним інструментом».
Досвідом культурної інтеграції одразу після повномасштабного вторгнення росії поділилася керівниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre Ксенія Малих.
«З початком повномасштабної війни ми визначили для себе головну мету — завдяки якісному українському сучасному мистецтву показати, що ми є, Україна є. Так ми почали звертатися до великих музеїв і галерей інших країн, аби прийняли нашу виставку. І це спрацювало — у нас з’явилась можливість представляти українське мистецтво за кордоном. Сьогодні маємо унікальну ситуацію, коли приватні інституції, громадські об’єднання і державний сектор об’єднали зусилля, розуміючи нагальність потреби працювати на Перемогу».
Тему продовжила артистка балету Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського Наталія Туягіна: «Одразу після початку війни ансамбль Вірського вирушив у великий тур Європою. Нашою метою було розказати правду про героїчну боротьбу українців, спростувати російські наративи про нібито неіснуючу українську культуру. Ми стали свідками трансформації бачення міжнародною спільнотою України. Ансамбль дав 16 концертів містами Європи, на які приходили тисячі глядачів з прапорами України, щоби підтримати український народ. Мистецтво танцю не потребує слів чи перекладу. Іноземці плакали разом з артистами, адже вони відчули наш біль на шляху до перемоги крізь призму танців».
До заходу в режимі онлайн з Варшави приєдналася солістка «Київської камерати» Богдана Півненко.
«Для «Київської камерати» було написано багато творів українських композиторів, але тепер маємо ще важливішу місію — потрібно зробити так, щоб українська музика звучала на першокласних сценах у виконанні закордонних зірок. Отоді зможемо говорити, що ми перемогли на культурному фронті. Позитивним прикладом є співпраця з Кері-Лінн Вілсон, яку віднедавна призначено головною диригенткою Національного ансамблю солістів «Київська Камерата», — підкреслила Богдана Півненко.
Про культурну діяльність на міжнародній арені в контексті війни розповів співак, засновник платформи «Культурний десант» Микола Сєрга. Він поділився враженнями від туру в США та Туреччину, де концерти українських військових отримали глибокий відгук.
«Питання створення високоякісної військової культури дуже актуальне. Ми докладаємо максимальних зусиль для цього», — сказав Микола Сєрга.
Про міжнародну культурну співпрацю, зокрема з іспанським Музеєм Тиссена-Борнемісса й іншими музеями світу, а також успішну реалізацію проєкту, присвяченого українському модернізму, розповіла директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець.
«Загалом виставку переглянули понад 8 мільйонів відвідувачів з усього світу. Але головна наша ціль полягає в тому, щоб всесвітня історія була переосмислена і за кордоном з’явилося чітке розмежування українського та російського мистецтва».
У свою чергу, директорка Музею шведської армії Хелен Ронлунд поділилася досвідом реалізації «одного з найпотужніших міжнародних проєктів за роки незалежності України» — «Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України».
«Ця виставка показує ретроспективу українсько-шведських зв’язків упродовж тисячоліття, а також спорідненість українців і шведів у боротьбі з одним і тим же агресором, який спонукає нас звертатися до інструменту культурної дипломатії», — підкреслила вона.
Свою думку щодо значення української культури для світу висловив художній керівник балету Національної опери України Нобухіро Терада.
«Від початку повномасштабного вторгнення Національна опера України щомісяця проводить вистави в Японії, Канаді, Америці, Франції та Італії. Наразі в нас є план виступів до 2026 року. Таким чином голос України чують за кордоном. Я впевнений, що українська культура дуже цінна для світу», — зазначив Нобухіро Терада.
