11 квітня у Вільнюсі пройшла третя міжнародна конференція в рамках європейського культурного проєкту «UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворення ідентичності та пам’яті», організована спільно з Асоціацією архітекторів Литви. Цьогорічна тема заходу — «Відновлення України: Спадщина — це дім».
Учасники конференції розглянули низку важливих тем щодо збереження, відновлення та адаптації культурної спадщини, зокрема, що стосуються оцінки та захисту спадщини, пошкодженої війною, залучення громадськості та розширення їхніх прав і можливостей у збереженні та адаптації спадщини, архітектурних конкурсів як інструменту для змістовного та сталого відновлення спадщини тощо.
До обговорення в дистанційному режимі приєдналася Перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко. Під час панельної дискусії, присвяченої реалізації спільних зусиль на підтримці культурної спадщини України, вона розповіла про актуальні проблеми української сфери культури та пріоритети в роботі Міністерства, зважаючи на виклики сьогодення.
«З початку повномасштабного вторгнення росії Україна системно документує втрати культурної спадщини, евакуйовує музейні колекції та фіксує пошкодження. Культурні об’єкти як символи національної ідентичності стали однією з основних мішеней агресора. Найбільше страждають музеї, театри й бібліотеки на сході України, ближче до лінії фронту, унаслідок чого мешканці часто взагалі не мають доступу до культурних послуг Незважаючи на це, люди залишаються в цих регіонах і продовжують опір».
Перша заступниця Міністра зауважила, що втрати людського потенціалу у сфері культури сягають 20–30%. Частина фахівців виїхала за кордон, частина — переміщена в межах країни, також є проблеми з фінансуванням із місцевих бюджетів. Це ставить під загрозу саму сферу культури, тому дуже важливо підтримувати цю галузь як частину національної ідентичності й системи безпеки.
Також Галина Григоренко повідомила, що в березні 2025 року Україна ухвалила Національну стратегію культури на 2025–2030 роки, в якій культурна спадщина визначена як головний стратегічний пріоритет для захисту та зміцнення стійкості в цій сфері.
«Серед головних пріоритетів Міністерства — продовження евакуації та збереження музейних колекцій, захист пошкоджених об’єктів культурної спадщини та інфраструктури, а також фіксація злочинів росії задля подальшого притягнення винних до відповідальності. Ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами у цих напрямах», — підсумувала Перша заступниця Міністра.
Своєю чергою Голова Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі розповіла детальніше про співробітництво ЮНЕСКО з українськими інституціями від початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022.
«Ми тісно співпрацюємо з Україною у двох основних напрямах. Перший — це фізичний захист об’єктів культурної спадщини від пошкоджень, спричинених війною. І тут один із найважливіших викликів — це великий масштаб потреб, тому потрібна чітка система пріоритетів і поєднання термінових втручань із довгостроковими. Другий напрям — це спільна робота над підготовкою до майбутньої відбудови. Йдеться про інвестування в діяльність митців, розвиток людського потенціалу, навчання, а також підтримку українських органів влади. Україна вже має Національну стратегію культури на наступні п’ять років і це дійсно важливий крок для планування відновлення», — зазначила К’яра Децці Бардескі.
Нагадаємо, «UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворення ідентичності та пам’яті» — це міжнародний європейський культурний проєкт для розвитку компетенції щодо охорони спадщини, відновлення культурно значущих планів і проєктів та розширення можливостей місцевих громад як інструменту для побудови нової, демократичної та сталої України з унікальною, але європейською культурною ДНК. Проєкт створює платформу для довгострокової співпраці між архітекторами, урбаністами, ландшафтними архітекторами та антикварами з України та інших європейських країн для захисту та розвитку природної та культурної спадщини як ресурсу для відновлення України.
