1 лютого у рамках першої міжнародної Конференції з питань культури України «Співпраця заради стійкості», участь у якій взяли 28 делегацій від країн-партнерів, а також від Єврокомісії та ЮНЕСКО, відбулося обговорення питання культурної складової в реконструкції та відновленні України.
Фото Андрія Акатьєва
Модерувала цю частину Конференції заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
Вона навела вражаючу статистику: станом на кінець січня 2025 року через російську агресію в Україні постраждали 1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури.
Участь у дискусії взяла заступниця Керівника Офісу Президента Олена Ковальська, яка підкреслила важливість збереження української культури як частини національної безпеки: «Українська культура, спадщина та її збереження — одні зі стратегічних пріоритетів Офісу Президента України. Ворог прагне забрати у нас не лише території, а й нашу культуру і мову. Тож ми повинні докласти максимум зусиль, щоб зберегти нашу спадщину та підтримати стійкість сектору культури».
У свою чергу Дипломатичний радник Міністра культури Італії Клементе Контестабіле висловив свою підтримку Україні у відновленні культурної спадщини, заявивши, що втрати українських артефактів, музейних предметів, бібліотек та архівів є трагедією не лише для України, а й для всього людства.
«Хочу підкреслити, що Італія повністю підтримує Україну у відбудові культурної спадщини, а також у захисті культурної ідентичності», — наголосив Клементе Контестабіле.
Водночас заступник генерального директора з питань культури та суспільства Міністерства закордонних справ Німеччини Стефан Рессл наголосив на важливості міжнародної координації у відновленні культурної інфраструктури.
«Ця конференція — серйозний сигнал єдності. Гадаю, що ми на правильному шляху. Я переконаний, що для відбудови потрібно мати якісну міжнародну координацію. У цьому контексті, минулорічна конференція по відновленню України, що проходила в Берліні, заклала підгрунтя для ще більшої інтеграції напрямку культури у процеси відновлення. Маю надії, що цьогорічна конференція, яка відбудеться в Римі, стане важливим етапом для зосередження зусиль міжнародної спільноти навколо визначної ролі культури у відновленні».
Директорка з культури та надзвичайних ситуацій (CLT/CEM) ЮНЕСКО Кріста Піккат звернула увагу на необхідності нових підходів у міжнародних правових відносинах, зазначивши, що унікальний досвід України чітко вказує на прогалини та необхідність удосконалення існуючої нормативно-правової бази для реагування на нові виклики, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення.
«Як на мене, дуже важливо розуміти, що хоч міжнародна нормативно-правова база існує — багато інструментів розроблялися дуже давно, Гаазька конвенція 1954 року та Конвенція про охорону культурної спадщини 1972 року. Реалії змінюються, саме тому потрібні нові правові інструменти, для чіткої відповідальності та ефективного захисту», — прокоментувала Кріста Пікат.
Завершуючи обговорення, Анастасія Бондар підкреслила, що Україна не є жертвою, яка лише потребує допомоги, а є тією країною, яка проживаючи свій трагічний досвід формує унікальну експерність. Цей досвід вже зараз важливий як для перегляду та оцінки норм міжнародного гуманітарного права, так і для переосмислення ризиків та загроз для культурної спадщини інших держав.
Культура є важливим елементом післявоєнного відродження країни. Цей процес повинен базуватися як на принципах «Genius Loci» так і на обʼєднанні громадян навколо культурної складової, що єднає, надає сили та формує ідентичність.
Культура має стати окремою Ціллю Сталого Розвитку — фундаментальним рушієм сталого розвитку поряд з економічними, соціальними та екологічними аспектами. Заохочуючи творчість, зберігаючи спадщину та забезпечуючи соціальну інтеграцію, культура закладає основу для цілісного, орієнтованого на людину розвитку.
