Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку представлена сотнями потужних видань та десятками цікавих книжкових подій

На цьогорічному Франкфуртському книжковому ярмарку Перша леді України Олена Зеленська та заступниця Міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар розповіли про низку книжкових проєктів, які сьогодні реалізуються Україною.

Під час свого виступу Перша леді розповіла про книжкові проєкти, які реалізуються спільно з МКІП, Міністерством закордонних справ та Українським інститутом книги. Зокрема, йдеться про «Книжки без кордонів» – проєкт, у межах якого діти вимушених переселенців за кордоном забезпечуються книгами українською, вже надруковано та роздано понад 250 тисяч книжок, а також про «Українську книжкову поличку», що вже з’явилася у 20 найкращих бібліотеках світу.

«Ці проєкти набули нового значення, коли ми побачили, як росіяни нищать наші книжки, наші бібліотеки. Ворог хоче, щоб української книги не існувало? Що ж, вона не просто існуватиме. Вона з’явиться у найкращих бібліотеках по всьому світу. І буде разом з українськими дітьми всюди, куди б їм не довелось тікати через російську агресію. А ми тим часом зробимо все, щоб батьки змогли читати дітям казки рідною мовою вдома, в Україні. Щоб бібліотеки не палали від ракет. Щоб книги читали у книгарнях, парках, університетах, а не у бомбосховищах. Щоб українська книга й українська культура існували у вільній Україні», – зазначила Олена Зеленська.

Також Перша леді відвідала Центральну бібліотеку німецького міста Франкфурт-на-Майні – один із найпопулярніших громадських закладів, який щороку приймає майже півтора мільйона відвідувачів. 

«У бібліотеці з 2019 року існує українська книжкова поличка, яку я сьогодні мала нагоду поповнити разом із партнерами однойменного проєкту. Передали найкращі українські видання. Це стало можливим завдяки нашому новому партнеру – Київській школі економіки. Українська класика й твори сучасних авторів, художні, історичні, філософські доробки відтворюють різноманіття поглядів на Україну та українськість, щоб відвідувачі бібліотеки мали змогу познайомитися з нашою культурою. Видання перекладені й українською мовою, щоб тимчасові переселенці, яких прийняв Франкфурт, мали в місті свій літературний осередок», – наголосила Олена Зеленська.

Своєю чергою Анастасія Бондар розповіла про п’ять основних напрямків у сферах книговидання та промоції читання, над якими працює вся українська сфера від початку повномасштабного вторгнення росії.

Перший напрямок – це надання можливості всім тим, хто був змушений покинути свої домівки, продовжувати читати українською мовою. Завдяки всім залученим партнерам сьогодні наявно більше мільйона книжок по всьому світу.

Другий напрямок – збільшення перекладу та видавництва книжок іноземних авторів українською мовою, а також їх доступності як в бібліотеках різних країн, так і на поличках магазинів. 

Третій напрямок – збереження та розвиток галузі книговидавництва в Україні, яка внаслідок бойових дій зменшилася на 40%. 

«Це дуже велика цифра. Тому ми розраховуємо на цільову підтримку книговидання саме української літератури іноземними мовами. Нам дуже важливо показувати та відкривати українську літературу світові, щоб іноземному читачеві спадала завіса нерозуміння українського коріння, його багаторічної історії, нашої літератури, яка з’явилася насправді не 24 лютого, не 2014 року, і навіть не у 1991 році – яка має глибинне коріння і може нарешті дати розуміння походження нашої непереборної стійкості та наполегливості існування. І саме «Наполегливість існування» як фраза українського філософа є слоганом України на цьогорічній ярмарці», – наголосила заступниця Міністра.

Четвертий напрямок – розвиток та підтримка сучасних українських авторів. За словами Анастасії Бондар, війна та емоції, пов’язані з переживаннями і подіями, спонукають письменників та поетів на нові твори, через які ті доносять весь свій біль, що відбувається в серцях українців.

П’ятий напрямок – розвиток української цифрової бібліотеки, який, на жаль, до сьогоднішнього дня все ще залишається предметом перемовин. 

«Ми розуміємо, що це можливість надання безбар’єрного всеохопного доступу до читання. Сподіваюсь, що результатом цьогорічного ярмарку стане велике просування на цьому напрямку», – резюмувала Анастасія Бондар.

Вас може зацікавити

Місце пам’яті, переозначення та згуртування людей: у Києві відзначили 50-річчя Музею війни

Місце пам’яті, переозначення та згуртування людей: у Києві відзначили 50-річчя Музею війни

Тисячолітній Успенський (Георгіївський) собор у Каневі повернули у власність держави

Тисячолітній Успенський (Георгіївський) собор у Каневі повернули у власність держави