Сьогодні відзначається 50-та річниця з дня прийняття Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.
Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини була прийнята 16 листопада 1972 року на 17-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що пройшла в Парижі з 17 жовтня по 21 листопада 1972 року.
Метою прийняття Конвенції було збереження культурної та природної спадщини, усунення загроз її руйнування та пошкодження як внаслідок природних катастроф, так і внаслідок впливу людини.
Саме цією Конвенцією було утворено міжурядовий Комітет всесвітньої спадщини, відповідальний за формування Списку всесвітньої спадщини, а також Фонд всесвітньої спадщини.
За цей час світ змінився, з’явилися нові виклики для спадщини, як-от зміни клімату чи овертуризм, проте Україна відзначає 50-річчя Конвенції, захищаючи свої культурні та природні багатства від однієї з найбільш руйнівних видів людської діяльності – збройної агресії сусідньої держави.
У статті 6 Конвенції зазначено: «Кожна держава – сторона цієї Конвенції зобов’язується не вдаватися до будь-яких навмисних дій, що могли б завдати прямо чи посередньо шкоди культурній і природній спадщині, зазначеній у статтях 1 і 2, яка розміщена на території інших держав – сторін цієї Конвенції».
«Росія є стороною Конвенції, і, попри всі вчинені дії, до сьогодні головує в Комітеті всесвітньої спадщини. В день 50-річчя Конвенції ми в черговий раз закликаємо міжнародну спільноту припинити головування росії в Комітеті всесвітньої спадщини – країні-агресору не місце в цьому комітеті», – наголосила заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.
Масштаби втрат і загроз культурі та природі України, що їх принесла з собою війна, розпочата росією, ще неможливо уповні осягнути. Україна рішуче засуджує руйнування об’єктів культурної спадщини та захоплення культурних цінностей, вчинене російською армією на нашій землі, і твердо переконана, що в сучасному світі не повинно бути місця подібним злочинам проти культурної спадщини будь-якої країни.
За словами Катерини Чуєвої, загрози, які росія створила для природи та культури України, змушують докладати всіх можливих зусиль для їх спільного захисту. «Ми вдячні урядам та громадському сектору усіх країн, котрі від перших днів надають допомогу Україні. Україна також вдячна фаховим спільнотам країн-партнерів за програми підтримки та методологічну допомогу, зокрема, у підготовці номінаційного досьє для включення історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини та за ініціативи стосовно роботи над іншими українськими номінаціями».
Наразі за період, що минув після ратифікації державою Україна Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 року до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було включено 6 культурних об’єктів, а до Попереднього списку – 16 культурних (культурно-природніх) об’єктів.
