30 вересня в Барселоні відбувся тематичний кластер «Культура і кліматичні дії & Культура, спадщина і криза», організований у межах Всесвітньої конференції ЮНЕСКО з питань культурної політики та сталого розвитку MONDIACULT-2025.
Захід об’єднав представників урядів, міжнародних організацій та культурних інституцій із різних країн світу. Серед учасників — очільники Міністерств культури Хорватії, Молдови, Бразилії, Нідерландів, представник Міністерства закордонних справ Італійської Республіки, а також представник від Тихоокеанського співтовариства (SPC).
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і діджиталізації, у своєму виступі окреслила основні виклики, з якими стикається сфера культури України в умовах збройної агресії рф. Вона наголосила, що в умовах війни культура відіграє критично важливу роль — як інструмент стійкості, безпеки, національної єдності та відновлення.
Заступниця Міністра також поділилася унікальним досвідом та викликами для України у плануванні та реагуванні на кризові ситуації, підкресливши важливість попередньої підготовки, системної роботи з реєстрами культурних об’єктів і врахування найскладніших, навіть «неможливих» сценаріїв. Вона зазначила, що під час активних бойових дій починати створювати цифрові реєстри чи налагоджувати нові процедури набагато важче і дорожче, ніж готуватися до надзвичайних ситуацій заздалегідь.
«Слухаючи поважних спікерів сьогодні, ми знову відчуваємо, у якому Мультивсесвіті криз ми живемо. Але в Україні, ми переживаємо землетруси, створені не природою, а обстрілами й авіаударами; дощі, що падають не з хмар, а ракетами; бурі, де дрони несуть не мистецтво й технології, як кілька днів тому бачили мешканці Барселони, а зброю. Тому надваждиво: підготовча робота має бути побудована до кризи. Захисні укриття, маршрути евакуації, обладнання для збереження, інвентаризація, цифрові реєстри, стандарти клімат-контролю, підготовка персоналу. Бо коли ракета вже влучає — ви не почнете будувати реєстр чи шукати транспорт. План мусить існувати заздалегідь. І тоді є шанс, що він спрацює хоча б на якійсь відсоток», — наголосила вона.
Особливу увагу Анастасія Бондар звернула на комплексність викликів: поєднання воєнних дій із кліматичними катастрофами, такими як руйнування дамб і повені, що призводить до переміщення мін та ускладнює доступ до охоронюваних територій. Це також створює нові загрози незаконній торгівлі культурними цінностями та появі «чорної археології».
Вона також підкреслила юридичні складнощі, пов’язані з окупацією територій і про понад 1,7 мільйона музейних предметів, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. Частина цих предметів вже опинилася в реєстрах країни-окупанта, що наразі ще не кваліфікується міжнародним правом як воєнний злочин через законодавчі прогалини міжнародного права. Це викликає необхідність оновлення міжнародних нормативів і посилення співпраці для захисту культурної спадщини і протидії нелегальному переміщенню цінностей.
У цьому контексті Анастасія Бондар поділилася напрацюваннями у сфері протидії незаконному обігу культурних цінностей. Було відзначено ефективну міжвідомчу взаємодію з Єврокомісією, ЮНЕСКО, Інтерполом та правоохоронними органами різних країнах, включаючи італійських карабінерів. Окремим досягненням України є створення спеціалізованого підрозділу у складі Збройних Сил для захисту культурних цінностей в умовах війни.
Нагадаємо також, що у 2025 році Україна ратифікувала Нікосійську конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями, ставши першою державою, яка ухвалила це рішення під час повномасштабної війни.
