Україна створює національну та регіональні команди зі швидкого реагування та захисту культури

Сьогодні, 15 липня, в Медіацентрі Україна відбулась пресконференція, присвячена появі першої національної команди зі швидкого реагування та порятунку культури України, а також створенню регіональних мереж рятувальників культури. Таку ініціативу т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва підтримала ICCROM. 

Переглянути фотоальбом

Переглянути відео

Створенню національної команди зі швидкого реагування та порятунку культури України передувало онлайн та офлайн навчання українських музейників, пам’яткоохоронців, архітекторів, інженерів, правників, реставраторів та управлінців. Група відвідала зруйновану внаслідок російсько-української війни у березні 2022 року церкву Різдва Пресвятої Богородиці у В’язівці, де учасники вчилися управляти ризиками небезпек для культурної спадщини, аналізувати ситуацію згідно з міжнародними стандартами, документувати пошкодження, оцінювати ризики, здійснювати заходи безпеки та стабілізації пошкоджених або загрозливих видів та об’єктів культурної спадщини. 

«Основним завданням цієї програми було саме підвищення спроможності і підготовки до надзвичайних ситуацій, реагування, планування відновлення та зменшення ризиків для всіх форм культурної спадщини. Цьогоріч, впродовж кількох місяців, з квітня по липень, пройшли підготовку 22 перших фахівці. З них і почалося формування  національної команди зі швидкого реагування та порятунку культурної спадщини України», – сказала заступниця Міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

МКІП продовжує фіксувати пошкодження пам’яток культурної спадщини від російської агресії. За період з 24 лютого 2022 року по 25 червня 2024 року зруйновано або пошкоджено 1085 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 121, місцевого значення – 884 і щойно виявлених – 80. Пам’ятки культурної спадщини пошкоджені або зруйновані вже у 18 областях нашої країни. Станом на сьогодні на тимчасово окупованих територіях залишається понад 1 мільйон 700 тисяч музейних предметів. Наразі біля півмільйона музейних предметів, що належать до державної частини музейного фонду, було евакуйовано. 

Крім того, заступниця міністра повідомила, що МКІП, народними депутатами та партнерами ведеться робота щодо вдосконалення та впровадження змін до українського законодавства, а також його адаптація як до євроінтеграційних вимог, так і до вимог воєнного часу.

«Наша команда займається збереженням та відновленням всіх видів культурних цінностей. Як рухомих, так і нерухомих. Ми застосовуємо методологію, розроблену нашими експертами. Впевнена, що наші випускники зможуть виконувати завдання з відновлення та збереження культурної спадщини й захисту від факторів, які їй загрожують», – розповіла генеральна директорка ICCROM Аруна Франческа Марія Ґуджрал.

Нагадаємо, Міжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM) вже створив мережу з понад 2000 експертів-рятувальників культурної спадщини в понад 120 країнах світу.

Також серед учасників обговорення: керівниця програми ICCROM «Перша допомога та стійкість для культурної спадщини під час кризи» Апарна Тандон; генеральний директор Національного музею Революції Гідності, співзасновник Агенції стійкості культури Ігор Пошивайло; учасниця тренінгу, співробітниця Донецького обласного краєзнавчого музею Марина Глушко.

Вас може зацікавити

Микола Точицький взяв участь в урочистому зібранні міністрів культури країн-членів ЄС  з нагоди відкриття відновленого собору Паризької Богоматері

Микола Точицький взяв участь в урочистому зібранні міністрів культури країн-членів ЄС  з нагоди відкриття відновленого собору Паризької Богоматері

Україна отримала два сертифікати за включення українських традицій до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Україна отримала два сертифікати за включення українських традицій до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО