Сьогодні, 13 листопада, відбулася зустріч т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва з Надзвичайним і Повноважним Послом Канади в Україні Наталкою Цмоць.
Сторони обговорили деталі будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, який є важливим аспектом для відновлення історичної пам’яті та захисту національної ідентичності. Також на зустрічі окреслили пріоритетні напрямки співпраці в утвердженні української мови в світі та збереженні української культурної спадщини, як матеріальної, так і нематеріальної.
Ростислав Карандєєв висловив подяку за підтримку Канади, яка залишається надійним союзником України. Він також акцентував на важливості включення іноземних експертів до складу наглядової ради Музею Голодомору-геноциду.
«Участь представників фахових та наукових груп забезпечить впровадження найкращих міжнародних практик у роботі музею. А включення нащадків жертв Голодомору до складу наглядової ради важливе тим, що ці люди мають велику мотивацію. Їхня участь вирішальна, аби ми відчували гостроту цієї теми», – підкреслив Ростислав Карандєєв.
Т.в.о. Міністра зауважив, що сьогодні МКІП приділяє велику увагу підтримці української мови та збереженню ідентичності українців за кордоном. Зокрема, через відкриття мовних центрів для тимчасово переміщених громадян.
«Ми максимально розвиваємо проєкти з нематеріальної культурної спадщини, щоб відновити історичну пам’ять і повернути в Україну незаконно відібрані історичні артефакти та постаті, які були привласнені росією. Ми хочемо, щоб світ бачив, що Україна насправді не тільки багата культурою і своєю історичною спадщиною, а сприймає нас як потужних учасників сучасного культурного процесу», – наголосив він.
Своєю чергою Посол Канади відзначила важливість збереження історичної пам’яті та культурної спадщини, зокрема через повернення викрадених археологічних артефактів. Вона закликала до привернення уваги до Музею Голодомору як символу української трагедії.
«Питання української мови у світі для мене важливе. Внесення українознавства як науки в світі стало цікавим не лише для української діаспори, але й для інших народів, і це б також було надзвичайно важливою частиною в промоції української мови та культури», – сказала вона.
