Сьогодні, 12 жовтня, в Медіацентрі Україна-Укрінформ відбулась презентація результатів дослідження щодо читання під час війни. Дослідникам агенції Info Sapiens вдалося провести порівняльний аналіз показників у динаміці, враховуючи дані за 2018 та 2020 рік.
«Український інститут книги вважає читання необхідністю, і ми намагаємось переконати в цьому всіх інших. Для нас було важливо дослідити, як це в Україні відбувається насправді. Українці після повномасштабного вторгнення почали читати суттєво більше. На це варто зважати тепер, будуючи державну політику підтримки читання та книговидання», – сказала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв зазначив, що державні рішення, які стосуються сфери книговидання та популяризації читання, потребують обґрунтування й детальної аналітики. Висновки цього дослідження мають стати основою для розробки управлінських документів у майбутньому. Також очевидною є тенденція – все більшою популярністю користуються електронні носії та діджитал сфера.
«З віком інтерес до книжки спадає і надається перевага електронним ресурсам, задоволенню своїх дозвіллєвих потреб. Очевидно, що управлінським рішенням держави та заінтересованих громадських кіл має бути певна виховна пропозиція для дітей віком 14+, щоб вони отримали певну пріоритетність доступності до книг, зокрема як до вартісного продукту. З цією метою УІК з наступного року реалізовуватиме програму надання сертифікатів громадянам України молодшого віку на придбання книжок. Аби діти могли обрати книжки, які вони хочуть читати», – сказав він.
Ростислав Карандєєв також підкреслив, що держава сьогодні фокусується на підтримці книгарень. Серед першочергових завдань Українського інституту книги на наступний рік і на це передбачені кошти з державного бюджету – підтримка книготорговельних мереж через відповідні субвенції.
Нагадаємо, МКІП реалізовує Стратегію розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія». Вона має створити умови для формування звички та потреби у читанні як життєвій стратегії українців.
Серед загальних висновків дослідження:
- значна частка українців наповнює дозвілля практиками, пов’язаними з діджитал середовищем. Серед них – читання або споживання інформації через електронні пристрої;
- люди більше залучені до соцмереж, але менше споживають інформацію з телебачення;
- найчастіше читають саме друковані книги. Таке дозвілля практикують люди з середньою спеціальною та вищою освітою.
- зменшилась частка тих людей, що не читали жодної книги протягом останніх 12 місяців, як серед читачів електронних, так і серед слухачів аудіо книг. Натомість частка тих, що не читали жодної друкованої книги протягом останнього року – зросла;
- спостерігається дещо більша частка читання українською мовою саме друкованих книжок;
- понад половини респондентів вказали, що не купували жодної друкованої книги протягом останнього року, проте 34% – купили від однієї до дванадцяти книжок. Найчастіше друковані книги купували люди від 30 до 39 років.
Детальніше з дослідженням можна ознайомитись тут. Його провели фахівці дослідницької агенції Info Sapiens у серпні-вересні цього року на замовлення Українського інституту книги завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння ГО «Форум видавців».
Нагадаємо, що в березні 2023 Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та затвердив операційний план її реалізації на 2023-2025 роки.
