6–16 липня у Парижі триває 47-ма сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Делегація України у складі працівників МКСК, МЗС, Міндовкілля та ППУ при ЮНЕСКО, Одеської міської ради бере активну участь у роботі сесії.
Зокрема 9 липня в обговоренні питань «Стан збереження об’єктів, внесених до Списку всесвітньої спадщини під загрозою» розглядалось подовження статусу трьох українських об’єктів, що перебувають у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою, а саме: Історичний центр Одеси, Ансамбль історичного центру Львова та Собор святої Софії з прилеглими чернечими будівлями і Києво-Печерська лавра.
Комітет ухвалив рішення одноголосно, залишивши усі три об’єкти в згаданому списку з огляду на триваючу агресію російської федерації проти України.
Комітет надав Україні рекомендації щодо подальших кроків, зокрема завершення або оновлення планів управління з інтегрованими планами реагування на надзвичайні ситуації і переліку коригувальних заходів, інформування Центру всесвітньої спадщини про зміни у буферних зонах.
Після ухвалення Комітетом цього рішення російська делегація вкотре озвучила звинувачення на адресу України у нібито «недбалому ставленні» до об’єктів всесвітньої спадщини та в «знесенні пам’ятників» в Одесі. Голова української делегації Сергій Бєляєв подякував Секретаріату та друзям України за постійну підтримку та рішуче спростував ці заяви рф, наголосивши, що саме російська федерація є джерелом збройної агресії, внаслідок якої і зазнають пошкоджень об’єкти світового значення.
Делегація України провела робочу зустріч з представниками делегації Литви. Між іншим, колеги цікавилися досвідом України з процедур евакуації музейних предметів. Планується зустріч з делегацією Канади.
Комітет всесвітньої спадщини — допоміжний орган Конвенції ЮНЕСКО 1972 року, до складу якого входять 21 держава-учасниця. Комітет щорічно ухвалює рішення про включення об’єктів до Списку всесвітньої спадщини, моніторинг їхнього стану, надання фінансової та технічної допомоги державам, а також запровадження механізму «Списку під загрозою».
Статус «під загрозою» не є санкцією — це механізм міжнародної мобілізації ресурсів, технічної експертизи та посиленої уваги до об’єкта, який опинився в умовах воєнного ризику чи інших надзвичайних обставин.
