Українська мова як чинник єдності, безпеки та міжетнічної комунікації

Українська мова, як єдина державна, виконує в Україні функцію мови міжетнічного спілкування. Вона не лише гарантує рівні права всім громадянам незалежно від їхнього етнічного походження, а й виступає важливим чинником національної єдності та безпеки.

Правовий порядок використання мов національних меншин та корінних народів визначений Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у поєднанні з іншими законодавчими актами, які регулюють реалізацію прав національних меншин.

Згідно з аналітичною доповіддю «Суспільство, трансформоване війною» (НІСД, 2025), протягом 2024 року простежувалася стійка тенденція до використання української мови як основної мови спілкування в усіх регіонах країни.

Понад 80 % респондентів вказали, що користуються українською мовою в повсякденному житті — вдома, на роботі, у навчанні та споживанні медіа-контенту. Мовами національних меншин (спільнот) для повсякденного спілкування користуються від 1 до 4 % респондентів, залежно від регіону та сфери застосування.

У таких багатокультурних регіонах, як Закарпатська та Чернівецька області, соціологічні опитування засвідчили, що українська мова також залишається провідною в приватному та публічному спілкуванні:

  • Чернівецька область: 79 % використовують українську мову вдома, 88 % — на роботі/навчанні.
  • Закарпатська область: відповідно 73 % та 84 %.

При цьому місцеві мови національних спільнот також зберігаються і використовуються у домашньому спілкуванні, зокрема:

  • румунська мова: 11 % вдома (Чернівецька область), 10 % вдома (Закарпатська обл.).
  • угорська мова: 9 % вдома (Закарпатська область), 5 % на роботі.

Захист мовних прав і законодавчі гарантії

Україна гарантує мовні права національних меншин відповідно до Конституції, законів України та міжнародних зобов’язань. Закон «Про національні меншини (спільноти) України» врегульовує суспільні відносини у цій сфері, а нещодавні зміни до законодавства, враховуючи висновки Венеціанської комісії, зміцнили правові засади для гармонійного розвитку мов національних меншин у поєднанні з утвердженням державної мови.

Нові норми передбачають, зокрема:

  • безоплатне забезпечення підручниками мовами національних меншин;
  • можливість використання мов меншин у рекламі, культурно-мистецьких заходах, агітації, екстреній допомозі;
  • підтримку мовного розмаїття в закладах для осіб похилого віку та соціальних службах.

Ці законодавчі зміни сприяють розвитку мовної, культурної та етнічної самобутності національних меншин, не порушуючи загального курсу на всебічне утвердження української мови.

Щодо позиції деяких міжнародних партнерів

Окремі пропозиції, зокрема з боку угорської сторони, що стосуються мовної політики, на жаль, можуть мати зворотний ефект — обмежити можливості для повноцінного оволодіння державною мовою, ускладнивши інтеграцію представників меншин у загальнонаціональний культурно-соціальний простір. МКСК наголошує на важливості дотримання балансу між захистом прав меншин і забезпеченням єдності українського суспільства.

Детальні матеріали та аналітичні звіти за темою доступні за посиланням:https://niss.gov.ua/publikatsiyi/analitychni-dopovidi/suspilstvo-transformovane-viynoyu

Вас може зацікавити

Пішов у вічність Валерій Шевчук

Анастасія Бондар взяла участь в Європейській конференції з демократії та прав людини