11 листопада відбувся фінальний захід Культурно-просвітницької платформи до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних» — панельна дискусія на тему «Мова як національний інструмент єдності та ідентичності». Основна мета — обговорення ролі української мови у формуванні та збереженні національної ідентичності, вплив війни на використання української мови у побуті та медіа, а також створення ініціатив для підтримки та популяризації української мови як в Україні, так і за кордоном. Подія організована МКСК спільно з Державною агенцією промоції культури України.
До участі у дискусії, яку модерував керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу та ведучий Українського радіо Сергій Стуканов, долучилися представники державних установ, громадські діячі, волонтери, військові, представники медіа.
Серед спікерів — заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Наталка Цмоць, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, мовознавиця, голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров, виконавча продюсерка Українського радіо, координаторка Всеукраїнського національного радіодиктанту Юлія Шелудько, голова Наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда, журналіст, український громадський діяч, співкоординатор руху добровольців «Простір свободи» Тарас Шамайда, співачка, телеведуча, художниця, науковиця, письменниця, громадська діячка, волонтерка, президентка мистецької агенції «Територія А», заслужена артистка України Анжеліка Рудницька, українська поетеса, письменниця, громадська діячка, волонтерка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Олена Герасимʼюк, український поет, журналіст, телевізійний продюсер, спортивний коментатор, військовий. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитро Лазуткін, менеджер проєктів громадської організації «Вікімедіа Україна» Антон Процюк, виконавча директорка, співзасновниця проєкту Strichka Ольга Чібісова та інші.
На початку зустрічі заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос відзначив важливість культурної дипломатії та сучасних технологій у популяризації української мови за кордоном та підкреслив роль Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»: «Він заклав основи і фундамент для того, щоб ми українську мову поширювали скрізь. І цікаво, що з липня ми зафіксували сім хвиль імплементації цього закону, таких основних, коли українська стала обов’язковою для реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту. Власне, стартувала чергова хвиля. Вона регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа. Відповідно, ми популяризуємо мову, світ впізнає нас і розуміє наше прагнення».
Він також додав, що починаючи з 11 листопада завдяки ініціативі Першої леді України Олени Зеленської на туристичних маршрутах Аргентини та Мексики з’явилися аудіогіди українською мовою. Відтепер вона лунає у 91 музеї та у 49 країнах світу. Ця робота є важливим елементом культурної дипломатії.
Своєю чергою Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Наталка Цмоць підкреслила, що завдяки багаторічній мультикультурній політиці Канади та підтримці різних етнічних громад, зокрема української, люди мають змогу зберігати свою мову та культуру. У Канаді діють англійсько-українські школи, які входять до офіційної освітньої системи країни: «У Торонто є школа “Свята Софія” та ще декілька схожих в Едмонтоні, де учні навчаються українською мовою, розвивають культурну та мовну спадщини».
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернув увагу на те, що питання української мови є питанням національної безпеки, особливо в умовах російсько-української війни. Він відзначив значний прогрес у впровадженні мовного Закону та наголосив на важливості створення в МКСК самостійного структурного підрозділу, відповідального за реалізацію мовної політики.
«Загроза українській мові є рівнозначною загрозі національній безпеці України, існуванню держави, оскільки мова — це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Тому я вважаю, що треба повернути функції дотримання мовних прав українців. Дуже важливо, щоб Закон виконувався, Програма розвитку мови як державної була реалізована і створювалися кращі можливості для мовних прав громадян України», — заявив Тарас Кремінь.
Мовознавиця, голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров підкреслила, що ефективне функціонування мови потребує свідомого й цілеспрямованого підходу, а мовна політика повинна ґрунтуватися на теоретичному та ідеологічному обґрунтуванні з огляду на досягнення та недоліки попередніх років. Вона також зауважила, що в останні роки значно підвищилися вимоги щодо володіння українською мовою, зокрема для обіймання державних посад: «Свою мову потрібно вчити все життя. Адже устами державного службовця говорить держава. Курси з української мови зараз є одними з найбільш затребуваних, поряд з курсами із запобігання корупції. Тож Національна комісія зі стандартів державної мови вже розпочала процес напрацювання і затвердження стандартів державної мови. На наступні роки у нас також заплановані проєкти. Передусім це проблемні питання термінології правничої, медичної та з кіберзахисту».
Виконавча директорка, співзасновниця проєкту Strichka Ольга Чібісова розповіла, що кампанія «Українська мова вільних» викликала інтерес у 59 країн світу, про що свідчать дані Google Analytics: «Ми орієнтовані на українців за кордоном — на активістів, тих, хто відстоює інтереси України, тих, хто готовий допомагати один одному і тих, хто зберігає культурний спадок і ідентичність у себе, у своїх родинах. Протягом півроку діяльності кампанії жодного разу в спілкуванні ми не чули російської мови, попри те, що багато учасників раніше нею розмовляли. Зараз українці за кордоном активно прагнуть, щоб їхні діти вивчали українську, і тому квести “Читаємо разом” стали дуже популярними. Мова для них є ключовим елементом ідентифікації, і вони з глибокою повагою ставляться до української мови та культури».
Наприкінці зустрічі менеджер проєктів громадської організації «Вікімедіа Україна» Антон Процюк наголосив на необхідності розвитку українських проєктів та штучного інтелекту: «Насправді, це дуже важливо. Штучний інтелект не вивчить українську мову з нуля, проте він тренується на певних корпусах даних і текстів. І якраз “Вікіпедія” це джерело на якому тренуються великі сервіси штучного інтелекту. Розвивати проєкт важливо з цієї точки зору і як джерело надійних вільних знань».
На заході були відзначені найактивніші учасники Тижня української мови у Вікіпедії та українці за кордоном, які взяли участь в кампанії «Українська — мова вільних» проєкту Strichka.
