6 вересня у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбулася публічна дискусія на тему «Стратегія розвитку нематеріальної культурної спадщини в Україні». Захід зібрав фахівців у сфері культури, представників міжнародних інституцій, митців, експертів та громадських діячів.
Дискусія стала частиною фестивалю «Жива культура – живий світ», що відкриває серію заходів до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, проголошеного на 42-й сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО у 2023 році.
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України, модерувала захід і у своєму виступі наголосила: «Наша нематеріальна культурна спадщина — це не лише пам’ять про минуле, а доказ того, що ми живі, сильні й здатні передавати цінності далі, навіть у найтемніші часи. Завдання держави — не втручатися, а допомагати: чути, підтримувати, берегти й ділитися цією живою мудрістю світу».
Вона також підкреслила необхідність відкритого діалогу між усіма учасниками процесу: «Тема нематеріальної культурної спадщини значно глибша і давніша за будь-які політики чи стратегії. Тому важливо, щоб ми разом — фахівці, громади, міжнародні партнери, держава — розробили спільні рішення, що дадуть нове дихання нашій спадщині».
Із вітальним словом до учасників звернулася Галина Григоренко, Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України. Вона акцентувала увагу на важливості збереження нематеріальної спадщини: «Документування, фіксація та передача від покоління до покоління традицій різних спільнот набуває особливого значення для нас зараз, в час війни, коли носії знаходяться під фізичною загрозою знищення, розриваються традиційні звʼязки та можливість передачі знань. Тому наше спільне завдання надавати можливості спільнотам практикувати нематеріальну спадщину та популяризувати різні її прояви».
За словами Галини Григоренко, охорона нематеріальної спадщини — це про майбутнє, а не тільки про минуле. Саме тому подібні заходи — це не лише професійна дискусія, а й можливість об’єднати зусилля, підтримати одне одного й разом творити нові стратегії збереження і передачі традицій.
Своєю чергою, голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі висловила підтримку Україні в боротьбі за збереження своєї культури в умовах війни: «Бути тут — це акт солідарності. Для ЮНЕСКО важливо не лише говорити про захист спадщини, а бути з тими, хто її зберігає. Конвенція 2003 року визначає три ключові напрями — документацію, передачу та інституційну підтримку, і ми раді працювати з Україною в усіх цих напрямах».
Вона також відзначила зусилля України, спрямовані на збереження традицій, і підкреслила, що включення елементів української нематеріальної спадщини до Списку ЮНЕСКО — це не лише міжнародне визнання, а й внесок у загальнолюдську культурну спадщину.
У ході заходу було презентовано основні положення Стратегії розвитку культури 2025–2030, яку Уряд ухвалив навесні цього року. Як зазначила Галина Григоренко, документ передбачає інтеграцію культури до політики національної безпеки та міжвідомчу взаємодію на всіх рівнях — від громад до центральних органів влади. Зокрема, пріоритетними є питання збереження локальної ідентичності, зв’язку поколінь, реінтеграції ветеранів до цивільного життя через культуру, підтримки ментального здоров’я та впровадження безбар’єрності.
Учасники дискусії обговорили здобутки і плани у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини, правові аспекти та стратегічне бачення розвитку галузі.
