В Україні вийшла повна збірка творів Григорія Сковороди до 300-річчя філософа

30 березня в Медіацентрі Україна-Укрінформ відбулась презентація Повної академічної збірки творів Григорія Сковороди за редакцією професора Леоніда Ушкалова. Видавництво «Фоліо» присвятило це видання 300-річчю від дня народження видатного філософа, поета та педагога. 

Переглянути фотоальбом

Переглянути відео

Олександр Красовицький, український видавець, генеральний директор та власник видавництва «Фоліо» (Харків), зазначив: «В Україні має бути багато видань про Григорія Сковороду в різних видавництвах і не тільки в рік 300-річчя від дня народження філософа». Видавець підкреслив, що наразі формується книжковий ринок в Україні, й кожне видавництво мало б представити власне видання творів українського філософа.

«Григорій Сковорода й Тарас Шевченко особливо важливі для українців. Це два повноцінних крила української національної ідеї. Шевченко – символ волі, а Сковорода – символ свободи. На перший погляд, це схожі поняття, але між ними є відмінність. До Шевченка український етнос міг іти різними шляхами. Серед українських ідеологів були спроби аргументувати участь українців у великопольському або у великоросійському проєктах. Після Шевченка це стало неможливим. Він пробудив енергію української нації. Символ волі – це те, що нам потрібно для боротьби за незалежність, те, що необхідно нам зараз для боротьби за територіальну цілісність. Сковорода – символ свободи, зокрема, персональної свободи», – підкреслив Олесь Доній, голова Центру дослідження політичних цінностей, упорядник книги «Сковорода і Ми».

«Це видання – твори самого автора, повноцінна, повномасштабна збірка творів Григорія Сковороди. Саме тому її цікаво вивчати»,  – додав дослідник. За його словами, увага українців до надбання Григорія Сковороди – це перемога України на інформаційному та культурному фронті.

«Українські книжки видаються, і я дякую колегам за видання. Це вагомий внесок в наше розуміння і Григорія Сковороди, і його внеску в європейську культуру. Коли ти його читаєш, то згадуєш те, що читав у європейських авторів. Це візіонерська позиція, яка на довгі роки визначила хід філософської думки в Україні», – сказав Олександр Ткаченко

Міністр культури та інформаційної політики України нагадав, що в Україні мають відновити Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині, який був прицільно знищений прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня 2022 року.

Олександр Ткаченко зазначив: «Інтерес до українських діячів з боку міжнародної спільноти однозначно є. Я радий, що багато наших європейських колег, зокрема французи та німці вкладають кошти в переклад сучасних українських авторів. Їхні видавництва обирають авторів, це їхня інвестиція в популяризацію сучасного українського слова. Воно буде просуватися й завдяки участі у виставках, на яких були і будуть присутніми наші видавці».

4 томи видання про Григорія Сковороду поділені за жанрами. Перша книжка – це поезія та байки. Друга – трактати діалоги та притчі раннього періоду. До третьої книги увійшли трактати, діалоги та притчі Григорія Сковороди, написані ним упродовж 70-90-х років XVIII століття. Четвертий том також містить листи, філологічні нотатки Григорія Сковороди та його переклад комедії Теренція «Брати». 

Окрім усіх творів Григорія Сковороди, видання містить і біографію філософа, написану його учнем, а згодом близьким другом М. Ковалинським. Завдяки Ковалинському й збереглася значна частина епістолярної спадщини відомого українського філософа.

Мова видання українська, старослов’янська, церковнослов’янська, латинь, давньогрецька. Належний академічний формат видання може стати цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Григорія Сковороди.

Вас може зацікавити

ЮНЕСКО внесло ще 2 об’єкти культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом

ЮНЕСКО внесло ще 2 об’єкти культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом

Україна стала першою країною, де буде застосовано механізм «спеціального моніторингу» ЮНЕСКО

Україна стала першою країною, де буде застосовано механізм «спеціального моніторингу» ЮНЕСКО