26 листопада в Укрінформі відбулася презентація результатів Національного тесту з медіаграмотності, який цьогоріч об’єднав понад 76 тисяч українців.
Фото Укрінформ
У 2024-му році тест відбувся вже втретє. Ініціативу започаткував Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Цьогоріч партнерами проведення тесту стали ПРООН в Україні за фінансування уряду Японії, IREX та Zinc Network.
Тест складається з 25 питань і охоплює п’ять важливих тематичних блоків, а саме: достовірність та вплив інформації, соціальні мережі, етичну поведінку та взаємодію з контентом, навички фактчекінгу та кібербезпеку.
За словами керівниці Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольги Кравченко, цьогоріч у період із 17 по 31 жовтня в медіатесті взяли участь 76 323 учасників та учасниць. З них 45 104 людини залишили свою персональну інформацію, що стало основою для аналізу результатів тесту.
«Ми намагалися зробити так, щоб питання були максимально практичні та наближені до життя. Орієнтувалися на звичайного користувача», — зазначила керівниця «Фільтру».
У свою чергу, директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ганна Красноступ підкреслила, що Україна вже третій рік поспіль проводить цей масштабний тест, маючи унікальний досвід, який викликає інтерес у багатьох інших країнах: «Медіаграмотність є ключовою навичкою для нашої безпеки, ментального здоров’я та перемоги. Національний тест з медіаграмотності підсвічує нам, в якому напрямі ми маємо рухатись».
У 2024 році кількість українців, які повністю завершили тест, збільшилась у 5,5 разів порівняно з минулим роком. Серед них 77% становлять жінки, а 23% — чоловіки.
Понад 60% учасників тестування — це молодь віком до 35 років.
Загалом понад 46% мають високий показник медіаграмотності. При цьому, найкращі результати продемонстрували особи віком від 20 до 29 років.
Директорка програми USAID «Мріємо та діємо» Юлія Ткачук акцентувала, що тест охопив учасників з усіх регіонів України, у тому числі з найбільш вразливих територій, розташованих поблизу зони бойових дій. «Це свідчить про те, що українці розуміють гібридну структуру війни і потребу захисту не лише від фізичних загроз, а й від інформаційних атак», — зазначила вона. — «Люди на тимчасово окупованих територіях хочуть залишатися в українському контексті, вони слідкують за подіями в Україні та хочуть бути частиною того, що тут відбувається».
Комунікаційна аналітикиня ПРООН в Україні Валентина Аксьонова розповіла, що в тесті особливу увагу було приділено питанням, які стосуються сучасних проблем, з якими зіштовхуються користувачі, зокрема, у соціальних мережах.
«Цьогоріч люди виявили високу спроможність вирізняти фейкові новини», — зазначила Валентина Аксьонова, підкреслюючи, що стратегія підвищення медіаграмотності в Україні дає позитивні результати.
«Люди сьогодні набагато серйозніше ставляться до споживання новин та аналізу інформації. Це стає частиною буденності українців», — продовжив директор проєктів Zinc Network Дмитро Хільченко. — «Маємо робити більше таких кампаній, щоб перевірка своєї медіаграмотності стала регулярною практикою для кожного».
Цьогоріч Національний тест з медіаграмотності підтримали 24 бізнеси та організації, а також лідери думок — матеріали блогерів про тестування зібрали понад 1,7 млн переглядів. Загалом, результати тесту підтверджують, що медіаграмотність в Україні стає невід’ємною частиною повсякденного життя, сприяючи зміцненню стійкості суспільства в умовах інформаційної війни.
