В Україні стартувала Національна програма підготовки фахівців з реставрації памʼяток культурної спадщини 

Сьогодні, 17 квітня, напередодні Міжнародного дня пам’яток та визначних місць, з ініціативи Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини (ВАОКС) за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики, а також Українського національного комітету ICOMOS (Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць) започаткували Національну програму підготовки фахівців з реставрації памʼяток культурної спадщини. 

Переглянути фотоальбом

Програма стартувала з відзначення студентів та видатних українських архітекторів-реставраторів за наукові роботи та реалізовані проєкти у сфері збереження та відновлення обʼєктів культурної спадщини під час форуму у коворкінгу Creative State of Arsenal. У заході взяв участь т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв. 

«Матеріальні пам’ятки мають подвійне значення для українців. Це й надбання минулих поколінь, й вагомий чинник у формуванні ідентичність українців та унаочнення історичної тяглості України як держави. Відновлення пам’яток є  процесом, що може зробити тільки людина, яка фахово володіє своїм ремеслом. Адже реставратор несе відповідальність за об’єкт, якого торкається. Саме тому одним із найнагальніших завдань на сьогодні є підготовка фахівців у галузі реставрації», — сказав він.

Ростислав Карандєєв зауважив, що кількість професіоналів реставраційної справи в Україні сьогодні набагато зменшилася в порівнянні з довоєнним періодом. Водночас він наголосив, що нових спеціалістів-реставраторів потрібно готувати вже зараз, аби після завершення війни був кадровий ресурс для втілення масштабної реставрації всією країною. 

Т. в. о. Міністра висловив вдячність іноземним партнерам та організаціям, які долучилися до розробки програми та консультації українських фахівців з питань відновлення культурної спадщини. Ростислав Карандєєв додав, що вже зараз відбувається реставрація культурної спадщини там, де це дозволяє зробити безпекова ситуація, зокрема, на заході України.

З нагоди старту програми відбулася церемонія нагородження відзнаками та грошовими стипендіями студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та видатних українських архітекторів-реставраторів за наукові роботи й реалізовані проєкти у сфері збереження та відновлення обʼєктів культурної спадщини. Меценатом стипендіальної підтримки обдарованих студентів цього року виступила компанія  DOVGIY Family Office.

Нагороди дістали: 

  • Архітектор Юрій Лосицький за Проєкт реставрації та консервації Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври;
  • Архітектор Юрій Дубик за реставрацію Чорної кам’яниці зі створенням експозиції львівських кам’яних архітектурних та скульптурних пам’яток XV-XX ст;
  • Архітектор Наталія Диховична за реставрацію та пристосування Маріїнського палацу у м. Києві;
  • Компанія DOVGIY Family Office за проєкт реставрації та пристосування Дому Новікова на Подолі;
  • Компанія-девелопер А-DEVELOPMENT за реставрацію та пристосування Микільської брами у м. Київ.

Метою програми є консолідація архітекторів, реставраторів та інших професіоналів в галузі, виокремлення реставрації в окрему сферу, її розвиток до сучасного світового рівня, популяризація професії реставратора, навчання та підготовка кадрів. Задля цього планують відкрити відповідні кафедри по вишах у всій країні, організувати навчання та практики, зокрема й за кордоном, а також впровадити заходи з мотивації молодих спеціалістів.

«Сьогоднішня подія показала, що українське суспільство уже розуміє важливість збереження та відновлення культурної спадщини, тепер потрібно заохотити бізнес до свідомого інвестування, яке передбачає рішення з відновлення та пристосування старих будівель до 21 сторіччя, зберігаючи та відновлюючи їхні історичні ознаки. Ми вдячні, що уже є бізнеси, які поставили собі за мету стати прикладом для інвесторів — компанія Dovgiy Family Office має у своєму портфелі уже цілий ряд проєктів реставрації та ревіталізації. Один із них — будинок купця Новікова на Подолі, реалізована ними у 2018 році. Будівля 1893 року через неналежну консервацію була майже знищена, стіни довелося буквально осушувати, а деякі втрачені елементи відновлювались за архівними фотографіями. Але зараз ми маємо відновлену памʼятку та окрасу київського Подолу. Сподіваюсь, що таких проєктів буде ставати ще більше», — підкреслив голова Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини Олександр Никоряк. 

Вас може зацікавити

Реалізація політики безбарʼєрності — один із пріоритетів діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України

Реалізація політики безбарʼєрності — один із пріоритетів діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України

На фронті загинув поет і прозаїк Олексій Безпальцев

На фронті загинув поет і прозаїк Олексій Безпальцев