2 серпня у Міжнародний день голокосту ромів у Бабиному Яру Україна разом зі світом вшанувала пам’ять жертв нацистського геноциду ромів.
80 років тому в ніч із 2 на 3 серпня 1944 року в концтаборі «Аушвіц-Біркенау» нацисти знищили близько кілька тисяч беззахисних людей лише за їхню етнічну приналежність. Цей злочин нагадує нам про важливість боротьби з усіма формами геноциду. Знищення націй і руйнування їх ідентичностей було метою нацистського і сталінського режиму тоді, а рашистського – сьогодні.
Фото Антоніни Вишневської
«Історія – це не лише набір дат та подій, це ще й памʼяать та висновки. Це як наукові висновки, так і висновки моральні, ціннісні. Ми повинні формувати політику виховання людей та дітей так, щоб усвідомлення інакшості не було причиною протидії, а лише причиною радісного сприйняття всього розмаїття як великої людської цінності», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
За приблизними оцінками, у межах сучасної України загинуло близько 24 тисяч ромів. Підрахунки втрат на окупованій німцями частині України у порівнянні з переписом населення 1939 р. дають підстави вважати, що на цій території були вбиті мало не всі роми, які проживали тут до війни, – понад 12 тисяч осіб. Ще понад 12 тисяч загиблих були не місцевими, а депортованими в Україну (до Трансністрії) з Румунії. Втім, навіть ця оцінка є попередньою, адже вона ґрунтується лише на тих випадках вбивств, що були зафіксовані.
«Ми повинні пам’ятати про цих людей і робити все для не повторення найменшої, навіть одиночної, трагедії. Тому пам’ять про геноцид ромів, про цей людиноненависний нацистський злочин, має бути почута в усьому світі. Кожне людське життя для нас важливе. Кожна людська доля зараз для нас важлива. Тому саме зараз українці, роми, євреї, поляки, греки, угорці, всі ті, хто є громадянами України, служать в лавах ЗСУ і борються за те, щоб ці трагедії не повторювалися», – сказав Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов.
Геноцид почався після приходу нацистів до влади з поступового ізолювання ромів та позбавлення прав. Кочовий промисел був заборонений, артисти і музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Викликане цим безробіття нацисти видавали за доказ того, що роми «не люблять працювати». Їх могли доправити до концентраційних таборів як «асоціальний елемент». Унаслідок Нюрнберзьких законів 1935 р. були заборонені шлюби між німцями і так званими «чужинцями».
Того ж року ромів у великих містах почали примусово переселяти в «табори для циган». В указі Кримінальної поліції Третього Райху від 8 грудня 1938 р. йшлося про необхідність «остаточного розв’язання циганського питання», яке випливає «з самої природи цієї раси».
«Ми будь-яку трагедію вимірюємо цифрами. А в країні, яка дбає про життя кожного і цінність цього життя, трагедію мають вимірювати історією кожної людини. Це наше завдання. Це те, чим ми будемо відрізнятися. Наша політика для дітей і онуків повинна побудувати зрілу націю, яка сто відсотків ніколи не відійде від тих демократичних цінностей, про які ми говоримо», – зазначила директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.
Міжнародний день геноциду ромів нагадує про важливість пам’яті та нетерпимість до будь-яких проявів расизму та ксенофобії. Це не лише день скорботи, а й день заклику до єдності та толерантності.
