Другий день форуму розпочався з панелі, присвяченої ключовим викликам у креативній індустрії під час війни і перспективам їхнього подолання після перемоги.
У цій панелі взяли участь перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін; директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» Олеся Островська-Люта; кіно- та музичний експерт Андрій Різоль; український філософ, публіцист та перекладач Вахтанг Кебуладзе; український маркетолог Андрій Федорів, а також виконавча продюсерка Радіо Культура, журналістка, перекладачка, письменниця, Ірина Славінська.
Так, за словами Дениса Кудіна, перший виклик для креативних індустрій під час війни – втрата звичного середовища, в якому бізнеси працювали. Тут мова йде і про електроенергію, і про інтернет, і, безумовно, про безпеку. Другий – значний відтік людського капіталу. Третій – значне звуження внутрішнього ринку. Четвертий – складні стосунки із зовнішнім світом.
Цю думку по суті продовжує Олеся Островська-Люта, яка вважає, що через нинішній занепад культурних інституцій та їхніх команд, ми можемо опинитися у ситуації, яка була в країні у 90-х роках.
«Ми можемо наразитися на ситуацію, яка трапилася з нами у 90-ті, я вам нагадаю, що тоді ми майже втратили весь корпус творів, створених у той період. Тобто, уявіть собі, що у нас немає певного сегмента спадщини у наших музеїв. Саме тому, що в той момент, твори, створені в той час не фіксувалися, не колекціонувалися тощо. Загалом, нині ми маємо подібну ситуацію», – сказала вона.
Відтак все це ще раз і вкотре доводить нам головне: сьогодні ми воюємо не тільки за території і не тільки за людей, ми воюємо передусім за нашу ідентичність, наші цінності, нашу присутність у європейському і світовому просторі.
«Ми боремося не лише за території, ми боремося за наш спосіб життя. Ми розуміємо, що росія несе нам рабство та відсутність гідності. Росія знову нас хоче затягнути у багнюку «руського міра», – зауважив Вахтанг Кебуладзе.
Утім, навіть в такій ситуації можна і варто говорити про перспективи нашої держави.
«Просто зараз ми бачимо чітку зміну парадигми: українці з поміркованої нації, якою були до війни, стають нацією героїв. Звісно, що коли змінюється така тотальна установча парадигма, війна починає впливати і на зміст творчості – починають народжуватися нові смисли. Тож така ситуація дає і певні можливості. Наприклад, сьогодні у світі нам остаточно перестали плутати з агресивним сусідом. І це прекрасна точка для експансії української культури та донесення української ідентичності», – підкреслив Андрій Різоль.
