9 грудня в Національному художньому музеї України з нагоди 76-ї річниці ухвалення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього відбулася розмова «Як покарати росію за геноцид».
Фото Антоніни Вишневської
Зі вступним словом до присутніх звернулася генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець: «Дуже символічно, що цей захід відбувається саме в Художньому музеї України, який цьогоріч відзначає своє 125-річчя. За ці роки музей пройшов усі етапи становлення української державності та українського мистецтва. Ми досі вишукуємо втрачені під час Другої світової війни твори. І це дуже складна історія, тому що більшість із них знаходяться на території росії та білорусі. Також часто ми знаходимо їх на аукціонах у Європі. Для нас важливо повернути ці твори в Україну, адже це — повернення нашої історії».
До розмови доєдналася народна депутатка України, заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Вона є авторкою резолюції «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру», прийнятої Парламентською асамблеєю Ради Європи. У документі чітко закріплено, що навмисне знищення культурної спадщини та стирання культурної ідентичності в Україні є воєнними злочинами, злочинами проти людяності та свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну ідентичність.
«Важливо проводити паралелі між тим, що відбувається з українцями у різних століттях. У кривавому 20 столітті Голодомор і Розстріляне відродження не були відрефлексовані, не були покарані та відзначені міжнародною спільнотою. Тому інший диктатор, тоді це був Сталін, зараз — Путін, може робити те ж саме. І це повторюється на очах у всього світу. Важливо, щоб політична дискусія відбувалася паралельно з юридичними діями України. Необхідно, щоб світ розумів контекст сьогоднішніх подій, що це повернення непокараного зла», — сказала Євгенія Кравчук.
У заході взяла участь перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко. Вона наголосила, що стратегічні комунікації є важливим інструментом у процесі підвищення глобальної обізнаності світу щодо геноциду в Україні та відстоюванні суверенітету країни.
«Наразі Міністерство працює над стратегією розвитку культури, у рамках якої визначені кілька пріоритетів. По-перше, це визнання культури як складової національної безпеки країни. Другим пріоритетом є збереження культурної спадщини через чітко визначені протоколи та запобігання незаконному вивезенню цінностей за кордон. Справедливе завершення війни також включає повернення викрадених предметів, зокрема з музейних колекцій, до України. Для цього ми залучатимемо іноземних партнерів. Ще один важливий аспект — національна згуртованість. Заклади культури мають стати майданчиками для обговорення та усвідомлення своєї ідентичності і своїх національних героїв. Важливою є також стійкість культурного сегменту. А це означає зміцнення стійкості культурних інституцій та фахівців, які там працюють. Ще одним важливим пріоритетом є посилення голосу української культури на міжнародній арені. Це безпосередньо пов’язано зі стратегічними комунікаціями, які допоможуть пояснити світові, хто ми, чим ми відрізняємося від росії, та чому боремось за те, що є для нас важливим», — зазначила Галина Григоренко.
Вона додала, що важливо розробити правові механізми, аби злочини проти України не залишились без покарання. В контексті стратегічних комунікацій важливими є резолюції міжнародних організацій, які є дієвими та мають вплив на справедливе завершення війни.
Модерувала захід виконавча директорка Товариства Рафаеля Лемкіна Галина Чижик. Ця організація заснована на честь Рафаеля Лемкіна, польського юриста єврейського походження, який вперше ввів термін «геноцид» і активно працював над міжнародним визнанням цього злочину. Товариство було створене для сприяння вивченню і запобіганню геноциду, а також для підтримки правових, гуманітарних та освітніх ініціатив у галузі прав людини.
«Для нас очевидно — те, що робить росія, — це геноцид. Рафаель Лемкін говорив, що знищення культури є ключовим способом знищення нації. Наша мета — запобігти цьому», — підсумувала Галина Чижик.
Учасники заходу оглянули виставку «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні», розміщену в Національному художньому музеї України. Експозиція включає твори яскравих представників українського мистецтва початку ХХ століття — Івана Мясоєдова, Олександра Мурашка, Федора і Василя Кричевських, Михайла Жука, Абрама Маневича, Всеволода Максимовича, Георгія Нарбута, Олекси Новаківського, Петра Холодного.
