Сьогодні, 26 червня, в межах Всеукраїнського форуму «Культура під час війни. Людський капітал» відбулась дискусія «Адаптація сфери культури до умов війни, нові реалії та завдання».
Подію організували Міністерство культури та інформаційної політики України та громадська організація «Інститут публічних комунікацій» за підтримки Групи «МЕТІНВЕСТ».
Фото Антоніни Вишневської
Модераторкою розмови про функціонування культури під час війни виступила Леся Червінська, засновниця Інституту публічних комунікацій, радниця Міністра культури та інформаційної політики України, кандидат наук, доцент.
«Насправді головна задача культури в Україні, в країні, яка сотні років виборює свою незалежність, це формування такого понятійного апарату в нашого населення, щоб не потрібно було проводити мобілізацію. А щоб кожен розумів, що є мій час воювати, а є мій час працювати. Є мій час захищати, а є мій час відпочивати. І питання справедливого ставлення до тих, хто воює вже два роки, і ким їх замінити, це зараз насправді одне з головних питань в цій країні. І я не боюсь сказати про те, що цей суспільний договір, він якраз і має формуватися тими, хто формує культуру. Культуру патріотизму і культуру гідності. Коли я йду в військкомат, а не пливу через Тису, культуру, коли я розумію, що для того, щоб називати себе українцем, я беру зброю і йду захищаю або підміняю іншого акробата, який вже два роки на війні», – зазначила заступниця Міністра оборони України з питань соціального розвитку Наталія Калмикова.
Вона також підкреслила, що «війна не руйнує культуру, вона породжує культуру», а питання справедливості, хто має захищати країну, це питання кожного.
«Нам всім разом потрібно згадувати сенси, на яких ми всі стоїмо, на якісь теми нам дійсно потрібно дискутувати. Як сказав Жадан, нам треба передати нашим дітям нашу культуру, нашу зброю. Зброя буде. Потурбуймося про культуру», – акцентував Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін.
Нещодавно у Вільнюсі пройшла Міжнародна конференція «Шлях до відновлення культурного сектору України», де зібрались представники понад 30 країн-членів ЮНЕСКО. Її відвідала заступниця Міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар. Вона розповіла про міжнародну підтримку культури України.
«Ми дійсно зараз від імені МКІП багато працюємо з міжнародними партнерами і це не тільки конференція у Вільнюсі. Це і дуже велика конференція, яка пройшла в Німеччині, присвячена музеям України. Розуміємо, що музеї зараз відіграють дуже велику та різнопланову роль. Це і питання меморіалізації, збереження пам’яті, аби формувати та розуміти сенси цієї війни, які ми передамо далі у майбутнє. Це і питання викрадення цінностей та їх повернення в рамках усіх міжнародних конвенцій, до яких доєднана Україна. Це і питання використання музеїв на тимчасово окупованих територіях задля розповсюдження пропаганди. Я думаю, що багато хто бачив ролики з Мелітополя, з музею, де всі цінності майже були вивезені і повністю перероблено все, що є у виставковому просторі музею для того, щоб розповсюджувати пропагандистські наративи зовсім з іншими меседжами про історію», – зазначила заступниця Міністра.
Вона підкреслила, що культура має бути невід’ємною частиною відновлення. З такими меседжами Україна неодноразово виходила на міжнародних конференціях.
«Пісня «Фортеця Бахмут» була створена на основі того, що ми пережили та пройшли. В ліриці, в першому та другому куплетах, власне, вся пісня – це монолог та звернення до побратима й до самого себе. тому воно мало такий фідбек у людей і виконало свою роботу – підіймати бойовий дух. Воно спрацювало, що нас здивувало, і на цивільних людей, хоча вони ніколи не зрозуміють деяких рядків цієї пісні», – розповів соліст українського гурту «Антитіла», волонтер, колишній доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України Тарас Тополя.
Він розповів про свій досвід переживання емоційних станів під час війни та додав: «Зараз митці, які не на фронті, мусять визначити пріоритетом свого життя – працювати не лише всередині країни, лікувати душі, допомагати людям своїми піснями, але ми мусимо стати інфлюенсерами, пропагандистами за кордоном. Експансивна системна культурна політика має нарешті початись. Для цього нам потрібно зрозуміти цільову аудиторію. Культура має стати на службу й виконувати накази від держави щодо контрпропаганди».
«Вже восени ми почали розмірковувати про те, що Київ потроху адаптувався, концерти проводяться в менших залах, а до Палацу «Україна» був заклик від організаторів, від інших майданчиків про те, що потрібно відновлювати роботу, потрібно проводити концерти. Щоб це був би потужний сигнал для всієї індустрії, що Київ, Палац «Україна» живе, культура процвітає», – наголосив виконавчий директор Національного Палацу «Україна» Андрій Видиш.
Сьогодні Харків під прицілом, але там постійно проводяться концерти, культурні заходи. Нещодавно стартував новий проєкт Міністерства культури та інформаційної політики «Український АРТ ХАБ «Мистецька ФОРТЕЦЯ», створений на базі Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка.
«Ми у своїй роботі користуємось кількома принципами. Перше, це робота на позитив. Це дуже важливо, і зараз я налаштовую так колектив, і ми налаштовуємося взагалі з нашими глядачами на те, що ми працюємо заради майбутнього. Театр має працювати саме на позитив. Адже негатив, в якому ми живемо зараз, настільки великий, що проймає все наше життя, всі наші думки. І якщо ми не будемо працювати на позитив, це буде дійсно руйнування всього, що в нас є», – розповів генеральний директор-художній керівник Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка Ігор Тулузов.
Нагадаємо, нещодавно до Харкова повернулися з тривалого відрядження артисти трупи Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка / Схід Опера, які понад два роки перебували в гуманітарному турі «Європейський шлях». Безпрецедентний тур Схід Опера став яскравим зразком культурної дипломатії української держави.
Форум став платформою для напрацювання спільних системних дій задля збереження людського капіталу в культурній сфері під час війни, що є основним носієм знань, навичок та національної культури для молоді та майбутніх поколінь українців.
