До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 26 січня у виставковому центрі «Жива пам’ять» відкрилася виставка «Українсько-єврейське століття: фотографії та історії 1920–2024». Експозицію створено Міжнародним інститутом єврейської історії Centropa і представлено на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
Виставка складається з двох частин. Перша частина базується на понад 260 інтерв’ю та 3 000 архівних фотографій, що документують життя єврейських громад України до і під час Голокосту. Друга частина містить сучасні світлини американського фотографа Едварда Серотти та українських фотографів Максима Левіна й Тараса Ковальчука, які зафіксували життя єврейських громад у Львові, Києві, Чернігові, Одесі, Івано-Франківську та Харкові під час війни.
Окрему увагу привертають персональні історії, наприклад, розповідь про Ельвіру Бортс із Маріуполя, яка пережила Голокост, а згодом разом із родиною пережила російські бомбардування 2022 року в Маріуполі. Її онук Марк, захисник «Азовсталі», пройшов через полон і повернувся додому. Він зміг відвідати цю виставку.
В експозиції також представлені фотографії, які демонструють життя таких видатних постатей, як Бруно Шульц, Шолом-Алейхем, а також роботи, присвячені пам’яті Максима Левіна, фотокореспондента, який був вбитий у 2022 році під час російської агресії. Його мати відвідала відкриття виставки.
Директорка НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова зазначила, що 27 січня — це день пам’яті про найстрашнішу трагедію людства: «Історії, представлені тут, не лише говорять про Голокост, радянські репресії чи сучасну війну. Вони показують, як ми, різні народи, протягом століття жили разом, впливали одне на одного і будували багатокультурну, багатонаціональну Україну. Сьогодні ми боремося за те, щоб у нашому спільному майбутньому не було місця нетерпимості, а лише повага до людської гідності».
Фотограф і директор Centropa Едвард Серотта поділився своєю мотивацією створення виставки: «Документуючи життя єврейських громад України, я зрозумів: ці історії — про людяність і боротьбу, які не можна забувати. Ця виставка — це спосіб зберегти пам’ять про людей, які долали неймовірні випробування, і нагадування нам усім про цінність життя та відповідальність за свої дії».
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань спадщини Сергій Бєляєв зазначив: «Сьогодні Україна знову бореться за свободу, за право бути багатокультурною і багатонаціональною державою. Ця виставка про життя людей, які пройшли і проходять великі випробування, та ми бачимо із цих історій, що навіть в ці складні часи люди намагаються і зараз прагнуть жити, любити життя, допомагати один одному. Завдяки таким проєктам ми памʼятаємо про минуле, і бачимо, що можливо витримати будь-які випробування».
Директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський сказав: «Ця виставка нагадує нам, як важливо пам’ятати і визнавати свою спільну історію. Лише через освіту, повагу й відкритість ми можемо будувати суспільство, де трагедії, подібні до Голокосту, ніколи не повторяться».\
Виставка триватиме до 28 лютого 2025 року у виставковому центрі «Жива пам’ять», вул. Юрія Іллєнка, 46А, Київ. Години роботи: 10:00–17:00. Вхід вільний.
Проєкт реалізовано за підтримки: The Jack Buncher Foundation (Піттсбург), The Rosalinde and Arthur Gilbert Foundation (Лос-Анджелес), The German Foreign Office (Берлін), Stiftung EVZ (Берлін), Посольство Республіки Австрія в Україні.
