МІП: «18 травня ми всі – кримські татари!»

1

 Депортація кримських татар 18 травня 1944 року, що забрала життя десятків тисяч кримських татар – є злочином не тільки проти корінного народу, але й проти українців.

Тоталітарний режим, що виселяв з Криму жінок, дітей та літніх, підступно скористався відсутністю чоловіків, які досі воювали на фронті та не змогли боронити свої сім’ї. Поки кримськотатарські чоловіки воювали за Батьківщину в лавах радянської армії, їх та їх сім’ї позбавляли домівок, майна та головне – рідної землі – Криму, в якому було народжено кримськотатарський народ.

Ідентичність, буття, історія та культура кримських татар неможлива без Криму. Народ, який мужньо та без краплини крові виборював право повернутися, жити та розвиватися на рідній землі, сьогодні знову змушений продовжувати боротьбу за вільний від окупанта Крим, на цей раз, разом з українцями.

Голодомор 1932-33 років, Депортація 1944 року – злочини геноциду, які були спрямовані на знищення українців та кримських татар, як народів, що воліють до свободи. Саме тому, боротьба за звільнення Криму від окупаційного режиму – це борг кожного громадянина України.

Крим став центром світової уваги під час проведення Ялтинської мирної конференції в 1945 році, що закріпила світовий правопорядок після Другої світової війни. Але світова історія уникає того факту, що провідні лідери держав-переможниць обрали не помітити спустошений від кримських татар Крим, коли через півроку після депортації домовлялися про новий порядок, мир та безпеку в світі. Це призвело до загрози зникнення кримських татар як народу.

Депортація 1944 року, анексія 2014 року – злочини проти корінного народу Криму – кримських татар. Репресивна політика, яка реалізується в Криму тоталітарним за суттю режимом по відношенню до корінного народу, сьогодні знову ставить за мету знищення кримських татар та вичавлення їх з півострова. Недопущення ще одного геноциду та загрози  знищення корінного народу сьогодні в Криму – відповідальність світу.