Два роки тому, 26 лютого, Меджліс кримськотатарського народу закликав всіх патріотів Криму на мирну акцію на підтримку територіальної цілісності України.
В той день, більше п’ятнадцяти тисяч українських громадян – кримських татар, українців, росіян та представників інших національностей, – незважаючи на бездіяльність місцевих силових структур, зірвали плани російських спецслужб та колаборантів змусити кримський парламент прийняти сепаратиські рішення щодо відокремлення Криму від України.
План Кремля, представити окупацію півострова, як власну ініціативу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, провалився.
Російський окупант був змушений, в ніч на 27 лютого, за допомогою озброєних спецпризначенців, відкрито захоплювати кримський парламент, уряд, державну телерадіокомпанію та інші адміністративні будівлі.
На один день, жителям Криму вдалось захистити півострів та зберегти Україну від російської окупації.
За це Росія вже два роки змушує кримчан всіх національностей, перш за все – кримськотатарський народ – платити своїм життям та відбувати покарання за карними справами. Українці мусять терпіти викрадення, катування, масовимі обшуки, арешти, допити, а також заборону на в’їзд до Криму. Відбуваються репресії проти органів національного самоврядування: кримськотатарського народу, незалежних ЗМІ, Української греко-католицької церкви, Української римо-католицької церкви, Української православної церкви Київського Патріархату. Ув’язнюють та здійснюють політичні судилища над кращими синами українського та кримськотатарського народів: Олега Сенцова, Ахтема Чійгоза, Генадія Афанасьєва, Алі Асанова, Олександра Кольченка, Мустафи Дегерменджі, Олександра Костенка, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Ескендера Кантемірова, Арсена Юнусова, Ескендера Небієва.
Незважаючи на це, всі два роки Крим демонструє свою рішучу волю до свободи.
Спротив продовжується, починаючи з мирної акції 26 лютого, мирної поодинокої акції протесту 3 березня першого мученика окупації Решата Аметова, через підтримку кримськими волонтерами заблокованих на своїх базах українських військових, через організацію масштабних акцій протесту 5-8 березня та 3 травня, через проведення мітингів в пам’ять жертв депортації (геноциду) кримськотатарського народу 18 травня, через чесну професійну журналістську діяльність, через налаштування українських телеканалів та радіостанцій, поширення українських книжок та печатної преси та, в цілому, терпляче очікування деокупації.
Боротьба за Крим триває. Вона не припиниться, допоки всі політичні в’язні не повернуться до своїх домівок, у вільний український Крим, допоки не відновлять своє мовлення незалежні кримські ЗМІ, допоки не буде засуджено кожного зрадника, кожного російського окупанта.
Спротив продовжується!
Слава Україні!
Крим – це Україна!