Стійкість населення України до дезінформації та маніпуляцій важлива для захисту державності та розвитку країни під час війни та у післявоєнний період. Медіаграмотність, яку слід розвивати з дитинства і протягом усього життя, є ключовою в цьому захисті. Вона не лише включає перевірку фактів, але й допомагає суспільству ухвалювати конструктивні рішення під час кризи.
Україна давно стикається з дезінформацією та інформаційними атаками з боку Росії, що підривають національну безпеку. Ефективна відповідь на ці виклики включає прогнозування, швидке виявлення та спростування дезінформації, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності.
Пандемія COVID-19 та війна Росії проти України підкреслили важливість медіаграмотності для національної безпеки. Розвиток генеративного штучного інтелекту також збільшує потребу в медіаграмотності через можливі дезінформаційні загрози.
Для ефективного протистояння дезінформації робота з медіаграмотністю має бути міжсекторальною та потребує координації зусиль держави, громадського сектору, міжнародних організацій та медіаспільноти.
Стратегія Міністерства культури та інформаційної політики України з розвитку медіаграмотності (далі — Стратегія) спрямована на період до 2026 року. Її мета — покращити координацію та об’єднати зусилля стейкхолдерів для підвищення стійкості суспільства до інформаційних загроз шляхом підвищення рівня медіаграмотності населення України.
Стратегія розроблена з урахуванням Стратегії інформаційної безпеки, затвердженої Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021. У процесі розробки брали участь експерти державних органів, громадського сектору, міжнародних організацій та медіа. Цільові групи Стратегії включають стейкхолдерів, які прямо чи опосередковано залучені до розвитку медіаграмотності, досліджень у цій галузі та розвитку когнітивної стійкості населення України.
Правове регулювання та аналіз стану розвитку медіаграмотності
Рада Європи визначає медіаграмотність як один із основних інструментів розширення можливостей людей, спільнот і націй для участі та внеску у глобальні знання. У Директиві ЄС про аудіовізуальні медіасервіси наголошується на важливості передових навичок медіаграмотності для доступу до інформації та створення медіаконтенту. Закон України «Про медіа», ухвалений для імплементації цієї директиви, визначає медіаграмотність як навички для ефективного та безпечного користування медіа-сервісами. Стратегія інформаційної безпеки ставить підвищення рівня медіаграмотності як одну з головних цілей. План заходів на період до 2025 року передбачає реалізацію Національного проєкту «Фільтр», просвітницькі кампанії, публічні заходи та підвищення медіаграмотності військовослужбовців і державних службовців.
Медіаграмотність — це компетентність, яку потрібно розвивати протягом усього життя. Стратегія пропонує такі ключові компетентності для медіаграмотної людини:
Інформаційна та медіаграмотність:
- Розпізнавання різних типів контенту та підбір джерел інформації.
- Розуміння ролі медіа у суспільстві та знання про створення контенту.
- Аналіз мотивації автора контенту та контексту.
- Оцінка достовірності та неупередженості контенту.
Стійкість до інформаційних впливів, фактчекінг, критичне мислення:
- Розуміння способів маніпулювання емоціями та протидія їм.
- Ідентифікація дезінформації та маніпулятивного контенту.
- Питання, паралелі, аналіз передумов та причинно-наслідкових зв’язків.
- Розуміння загроз месенджерів та вміння ними користуватися.
Цифрова грамотність:
- Захист персональних даних і приватності.
- Розуміння впливу алгоритмів соцмереж і налаштувань браузерів.
- Розрізнення безпечних медіасервісів.
- Захист від шахрайств в Інтернеті.
- Розуміння роботи штучного інтелекту та його загроз.
- Застосування цифрових технологій для участі в житті суспільства.
- Дотримання цифрового етикету.
Відповідальне створення та поширення контенту:
- Повага до авторських прав.
- Протидія мові ворожнечі та соціальним стереотипам.
- Створення якісного контенту за допомогою цифрових технологій.
- Висловлення особистої думки в соцмережах.
Аналіз стану розвитку медіаграмотності в Україні
Україна активно розвиває медіаграмотність через зусилля держави, громадських організацій та міжнародних партнерів. У 2020 році Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) визначило це пріоритетом і заснувало Національний проєкт «Фільтр» для підвищення медіаграмотності населення. У 2021 році МКІП і Міністерство освіти та науки (МОН) підписали меморандум про співпрацю, що привело до низки ініціатив, таких як Всеукраїнський урок єдності, Національний тест з медіаграмотності та конкурс «Репортер». Ці заходи реалізуються з партнерами UNDP, IREX, ОБСЄ та іншими.
Громадські організації, як-от «Детектор медіа», «Інститут масової інформації», «Інтерньюз-Україна», активно просувають медіаграмотність. Україна посіла 30-те місце серед 41 європейської країни в Media Literacy Index 2023, що показує значний прогрес. Аналітичний звіт «Картування сфери медіаграмотності в Україні» підтверджує високу опірність населення до російської дезінформації, що підтверджується опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» 2022 року.
Недостатня кількість сталих програм медіаграмотності ускладнює поширення необхідних навичок серед населення. Багато проєктів фінансуються за рахунок короткострокових донорських коштів, що негативно впливає на систематичність розвитку медіаграмотності.
За даними дослідження InMind 2023, 84% населення знають про дезінформацію, а більшість вважає, що може її розпізнати. У Національному тесті з медіаграмотності 2023 року взяли участь 26 194 учасників, з яких 13 980 пройшли тест повністю. Результати показали, що більшість учасників мають рівень «Початківець» (53%).
Дослідження «Детектор медіа» 2020-2023 років показало, що 76% українців мають рівень медіаграмотності вище середнього. Проте стійкість до інформаційних впливів потребує вдосконалення через збільшення джерел інформації та намагання Росії впливати на український інформаційний простір. Крім того, 43% населення вірять в астрологію та інші псевдонауки.
Утім, на практиці стійкість населення України до інформаційних впливів потребує постійного вдосконалення. Це зумовлено кількома факторами: суттєвим збільшенням джерел інформації, зокрема в соцмережах, а особливо — у національних і локальних Telegram-каналах; збільшенням обсягу нової інформації, яка потребує перевірки; продовженням намагань Росії впливати на український інформаційний простір попри закриття проросійських медіа. Пропаганда ворога постійно адаптується до нових викликів — попри сталість наративів, змінюються її форми, що ускладнює вироблення стійкості суспільства.
Виклики, що постають перед нами:
- Поява нових загроз від Росії потребує адаптації підходів до медіаграмотності.
- Психоемоційний стан населення впливає на ефективність програм медіаграмотності.
- Недостатня кількість регулярних досліджень рівня медіаграмотності.
- Брак аналізу аудиторій перешкоджає адаптації програм до потреб учасників.
- Відсутність зацікавленості популярних медіа у промоції теми медіаграмотності.
- Генеративний ШІ створює нові виклики для достовірності інформації, що вимагає інтеграції ШІ-грамотності в медіаграмотність.
- Бізнес мало акцентує на медіаграмотності, не вистачає адаптованих матеріалів і успішних кейсів співпраці з приватним сектором.
- Низьке охоплення медіаграмотності для старшого віку та мешканців віддалених районів з обмеженим доступом до технологій.
Партнерства та координація
Унаслідок скоординованої роботи стейкхолдерів у сфері медіаграмотності населення України є більш соціально згуртованим та стійким до шкідливих інформаційних впливів. Це означає, що загалом населення вміє аналізувати та критично оцінювати інформацію, може активно брати участь у дискусіях, пов’язаних з минулим та майбутнім своєї країни, відстоює свої права та свободи, ефективно взаємодіє з іншими громадянами та органами влади для досягнення спільних цілей.
Підвищення медіаграмотності нерозривно пов’язане з європейською інтеграцією України, адже розвиток медіаграмотності відкриває нові можливості для участі в житті суспільства та розвитку демократії. Крім того, креативність підходів та стрімкий розвиток ініціатив з медіаграмотності, що пов’язані з нагальністю наявних потреб, у перспективі може вивести Україну в лідери з просування медіаграмотності в Європі. До того ж, медіаграмотність є компетентністю, що допомагає зміцнювати ідентичність шляхом участі в розвінчуванні історичних міфів, популяризації власної культури та самобутності.
Зважаючи на те, що російська загроза є довготривалою в широкій історичній перспективі, навчання медіаграмотності має бути однією з засад державної політики, важливість якої усвідомлює все суспільство. МКІП сприяє просуванню медіаграмотності на національному та локальному рівнях та надає платформу для обміну досвідом, експертизою, кращими практиками між учасниками процесів із просування медіаграмотності в країні.
Зв’язки між різними стейкхолдерами у сфері медіаграмотності покращені, створені нові партнерства, які доповнюють та посилюють одне одного. Це стимулює впровадження якісних програм із медіаграмотності, що враховують регіональні особливості учасників та рівні травматизації різних цільових аудиторій і, як наслідок, охоплюють усі верстви українського суспільства, включаючи вразливі групи.
Мета та стратегічні цілі
Метою стратегії є підвищення стійкості населення до дезінформації та розвиток відповідального медіаспоживання.
Ціль №1: Координація розвитку медіаграмотності
- Регулярні координаційні зустрічі між державними установами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами через проєкт «Фільтр».
- Удосконалення інструментів моніторингу медіаграмотності.
- Розробка єдиної системи мапування медіаграмотності.
- Залучення бізнесу до медіаграмотності через спільні кампанії.
- Підтримка медіаграмотності в культурних секторах.
Ціль №2: Стійкість суспільства до дезінформації
- Розробка наративів для єдності та безпеки суспільства.
- Організація національних кампаній з медіаграмотності та цифрової гігієни.
- Доступ до навчальних матеріалів для старшого віку та віддалених районів.
- Співпраця з місцевими спільнотами та медіа.
- Використання платформ технологічних компаній для просвітницьких цілей.
Ціль №3: Посилення відповідального ставлення медіа та лідерів думок
- Посилити співпрацю з медіа для розвитку критичного мислення та медіаграмотності.
- Інтегрувати медіаграмотність у різні медіаформати, включаючи розважальні.
- Розвивати програми підвищення кваліфікації журналістів у медіаграмотності.
- Залучити лідерів думок і медіаамбасадорів для просування медіаграмотності.
- Використовувати великі медіа для розповсюдження інформаційних матеріалів, особливо в віддалених районах.
Ціль №4: Медіаграмотність як компетентність на все життя
- Співпраця з МОН для впровадження медіаграмотності в усіх рівнях освіти.
- Співпраця з Міністерством цифрової трансформації для інтеграції медіаграмотності в цифрові сервіси.
- Використання інноваційних підходів і діджитал-інструментів для медіаграмотності.
- Підтримка ментального здоров’я та розвитку емоційного інтелекту.
- Впровадження тестування з медіаграмотності для державних службовців.
Розвиток медіаграмотності в Україні неможливий без синергії та координації зусиль. Динамічність середовища, у якому ми живемо, вимагає постійного адаптування політики відповідно до вимог часу та технологічного розвитку. Ця Стратегія розроблена для того, щоб сформувати загальну рамку та сприяти координації зусиль. Заохочуємо всіх суб’єктів, які дотичні до теми медіаграмотності, долучитися до імплементації Стратегії та формування стійкого медіаграмотного суспільства, адже тільки спільними зусиллями ми досягнемо нашої мети.
