17 жовтня в Укрінформі відбувся круглий стіл «Якісні культурні послуги у громадах», під час якого презентували результати всеукраїнського опитування.
Фото Укрінформ
Участь у обговоренні, ініційованому Офісом підтримки відновлення при МКСК, взяли представники Комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держмистецтв, Держтуризму, Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України для дітей, а також ОВА, комунальних закладів культури, видавці та громадськість.
«Культура — це питання нашого майбутнього. Законодавча робота повинна спиратися на аналітику та дослідження, адже без глибокого та комплексного розуміння стану культури наші рішення можуть не бути ефективними, особливо у час війни. Ми як профільний комітет і надалі будемо партнером Міністерства у цій роботі», — сказала перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.
У всеукраїнському опитуванні взяли участь майже 2700 респондентів з 855 громад.
«Ми прагнемо, щоб у громад формувався запит на покращення якості культурних послуг, і готові всіляко сприяти цьому. Оскільки побудова державної політики має спиратися на запит та потреби регіонів, ми започаткували відкритий діалог з громадами. Запрошуємо громади ділитися пропозиціями», — зазначила директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій МКСК Діана Трима.
За результатами опитування, попри повномасштабну війну, запит на нові форми культурних послуг у громадах зріс.
«Громади потребують допомоги у пошуку нових форм, зокрема у малих громадах. Ми готові вести діалог надалі і шукати відповіді на запитання, як це зробити», — зауважила експертка з муніципальних послуг проєкту USAID «Говерла» Людмила Колісник.
Більшість (67%) опитаних вважають доцільним надання місцевим радам повноважень щодо самостійного формування мережі закладів культури, затвердження кількісної та функціональної моделі, положення про заклад культури, штатного розкладу та обсягу заробітної плати.
На думку представників комунальних закладів сфери культури у громадах, рішення про закриття або об’єднання здебільшого мають ухвалювати органи місцевого самоврядування (57%).
Є значний запит на нові професії, які слід додати до «класифікатора професій» для покращення функціонування закладів культури.
«Сьогодні заклади культури переосмислюють мету діяльності. Громади розуміють, що повинні бути активнішими учасниками процесу і разом з тим бути готовими брати на себе відповідальність. Основа проблема не у відсутності професій у “класифікаторі”, а у відсутності цих посад у штатних розписах конкретних закладів культури», — додала в. о. Голови Держмистецтв Ольга Росошанська.
У ході обговорення баченням сучасної культурної послуги поділилися представники активу студентської молоді при Департаменті відновлення та культурної реінтеграції МКСК. Вони переконані, що для того, аби молодь залишилася в громадах, має бути платформа для реалізації її потенціалу та відповідно якісний контент. Молодь готова розробити алгоритм залучення фахових представників творчих професій у віддалені громади аби стимулювати розвиток.
Своєю чергою, Перший віцепрезидент Всеукраїнської громадської організації «Клуб мерів» Олександр Мазурчак додав, що сьогодні громади у важкому стані та потребують методичної допомоги від МКСК. Він також запропонував об’єднати зусилля із «економічними союзами», які діють при «Клубі мерів».
Керівник Офісу підтримки відновлення Дмитро Турчак резюмував, що діалог з громадами продовжиться та масштабується, адже важливо реагувати на запит та впроваджувати якісні зміни.
